21-тӥ тулыспалэ

Википедиысь материал

21-тӥ тулыспал — Григориан дырпусъя — арлэн 52-тӥ нуналыз. Ар пумозь 313 нунал кылемын (касьян аре — 314 нунал).
☀️ Ижкарын Шунды 7 час 26 минутэ ӝужа, пуксе 17 час 27 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 10 час 0 минут.
🌗 Берпуметӥ ньыльмосэз (будэмез 22.92 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28    
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Ӟуч калыкын туннэ Захарийлэсь нуналзэ пусъё. Удмуртъёс Ыж гон кынтон нунал нимало. Та нуналэ, пе, выжез ӵужыны уг яра, жаген валче тазалыкез но, ваньбурез коркась поттод шуо.
  • Макем кезьытгес шуо тулыспаллэн берпум арняез, сокем шунытгес луоз южтолэзь.
  • Пӧйшуръёс туннэ укыр етӥзъясько ке — ӝоген пелляськоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Александр, Андрей, Захария, Макарий, Ничипор/Никифор, Пётр, Поликарп, Савва, Сергей, Симеон, Степан/Стефан, Фёдор.

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • ЮНЕСКОFlag of UNESCO.svg ЮНЕСКО — Анай кыллэн калыккуспо нуналыз.
  • Earth flag PD.jpg — Экскурсоводлэн калыккуспо нуналыз.
  • Нылкышно шудлэн нуналыз.

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1889 — Ваткаысь епархилэн училищной кенешезлэн Сарапул утемысь ёзэсэз кылдытэмын.
  • 1918 — Ижысь рабочей, солдат но крестьян депутатъёслэн Кенешсы Иж завод посёлокез Иж городлы пӧрмытон сярысь Пуктэт кутӥз.
  • 1939 — Удмуртиысь Калык Комиссаръёслэн Кенешсы Глазкарын дышетӥсьёсты дасянъя институт кылдытон сярысь Пуктэт кутӥз.
  • 1959УАССР-ысь журналистъёслэн союззы кылдытэмын. Солэн нырысетӥ кивалтӥсез "Советской Удмуртия" газетлэн валтӥсь редакторез Пётр Михайлович ЯШИН луиз.
  • 1962 — Глазысь педагогикая кун институтын кунгожсьӧр кылъёсъя кафедра усьтэмын.
  • 1994 — Ижкарын Россиысь оружейникъёслэн союззы кылдытэмын.
  • 2008 — нырысьсэ юнматэмын Сарапул карлэн флагез.
  • 2018Удмуртиысь спортсмен Алина Загитова, Пхёнчханын тол Олимпи шудонъёсын фигурной нискыланъя вакчи программаеныз выль дунне рекорд пуктӥз.

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1728 — Пётр III, Россиысь император.
  • 1859 — Михаил Родзянко, Росси империысь Кун думалэн 5-тӥ тӧроез.
  • 1906 — Евгений Кибрик, СССР-ысь Калык художник.
  • 1915 — Евгений Лифшиц, совето физик-теоретик.
  • 1918 — Армас Йокио, финн киноактёр но оперной кырӟась.
  • 1924 — Роберт Мугабе, Зимбабвеысь премьер-министр но президент.
  • 1927 — Юбер Живанши, Франциысь модельер.
  • 1943 — Людмила Улицкая, Россиысь гожъяськись.
  • 1952 — Виталий Чуркин, Россиысь дипломат.
  • 1957 — Николай Расторгуев, Россиысь кырӟась.
  • 1962 — Чак Паланик, Америкаысь гожъяськись.
  • 1979 — Дженнифер Лав Хьюитт, Америкаысь актриса но кырӟась.
  • 1983 — Лусинэ Геворкян, Россиысь кырӟась.

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1677 — Бенедикт Спиноза, Нидерландысь философ.
  • 1920 — Владимир Егорович Маковский, ӟуч суредась.
  • 1984 — Михаил Шолохов, ӟуч совето гожъяськись, Нобель премилэн лауреатэз (1965 ар).
  • 2013 — Алексей Герман, СССР-ысь но Россиысь кинорежиссёр, РСФСР-ысь калык артист.
Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31