2-тӥ пӧсьтолэзе — Григориан дырпусъя — арлэн 183-тӥ нуналыз (касьян аре — 184-тӥез). Ар пумозь 182 нунал кылемын.
- Зосим Мушкась, ӟуч Зосим Пчельник. Таза луон понна, та нуналэз, пе, кырын ортчытоно шуо.
- Мушъёс лекъясько ке — матысь дыре куазь пӧсь луоз.
- Ӝытпал инбамын вуюись адӟиськиз ке — матысь арняе куазь шундыё, шулдыр возиськоз.
Вотка заводын, 2011-тӥ ар
— Уфологлэн калыккуспо нуналыз, ӟуч Международный день уфолога[1].
— Спортъя журналистлэн калыккуспо нуналыз, ӟуч Международный день спортивного журналиста.
- Азербайджан
Азербайджан — Полициын ужасьёслэн нуналзы, ӟуч День работников полиции.
Бразилия, штат Баия — Штатлэн нуналыз, ӟуч День штата.
- Казахстан
Казахстан — Дипломати службалэн нуналыз, ӟуч День дипломатической службы.
- Узбекистан
Узбекистан — Узбекистан Элькунлэсь гербзэ кутон нунал, ӟуч День принятия государственного герба Республики Узбекистан
- Пуныослэн калыккуспо нуналзы, ӟуч Международный день собак
- НЛО-лэн нуналыз ӟуч Всемирный день НЛО[2]
- Лена шурлэн нуналыз, ӟуч День реки Лена
- 1945 — Воткаысь машиностроительной завод Быдӟым Атыкай ож аръёсы геройлыко ужамез понна Ленин орденэн пусъемын.
- 1992
- Ижкарысь предприятиослэн, организациослэн но учреждениослэн личной составзы ласянь документъёсыз возён понна, огазеям архив кылдытэмын.
- Ижысь калыкез уже интыянъя центр кылдытэмын.
- 2009 — Ижын берпуметӥ нунал ужаз «Эхо Москвы» радио.
Молдавской княжестволэн флагез
Спортъя калыккуспо ассоциацилэн администраци юртэз
- 1839 — Константин Маковский, Россиысь суредась.
- 1841 — Александр Зайцев, ӟуч химик-органик.
- 1879 — Жигмонд Мориц, венгер гожъяськись.
- 1897 — Тойво Уотила, финн кылчи, Хельсинкиысь университетлэн профессорез.
- 1904 — Рене Лакост, Франциысь теннисэн шудӥсь, Lacoste тузӥ дӥсез кылдытӥсь.
- 1925 — Патрис Лумумба, эрико Конго Республикалэн нырысетӥ премьер-министрез, йӧскалык герой.
- 1961
- 1978 — Диана Гурцкая, Росси эстрадаысь кырӟась.
- 1982 — Ёлка, Украинаысь но Россиысь кырӟась.
- 1566 — Нострадамус, Франциысь эмчи, алхимик но азьпал улонэз тодӥсь.
- 1778 — Жан Жак Руссо, Франциысь гожъяськись но мыслитель, крезьгуртодосчи, крезьгурчи но ботаник.
- 1949 — Георгий Димитров, Болгариысь политик, коммунист.
- 1961 — Эрнест Хемингуэй, американ гожъяськись, Нобель премилэн лауреатэз (1954).
- 1977 — Владимир Набоков, гожъяськись, кылысь кылэ берыктӥсь, литературатодосчи но энтомолог.
- 1979 — Лариса Шепитько, совето актриса, кинорежиссёр, сценарий гожъясь.
- 1989 — Андрей Громыко, совето политик, кунсьӧр ужъёсъя министр, СССР-ысь Вылӥ Кенешлэн Президиумезлэн тӧроез.
- 2012 — Леонид Фёдоров, удмурт журналист, публицист.