11-тӥ пӧсьтолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 192-тӥ нуналыз (касьян аре — 193-тӥез). Ар пумозь 173 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 44 минутэ ӝужа, пуксе 21 час 9 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 17 час 24 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 15.26 нунал).
- Удмурт дырпусъя туннэ Мунё вордӥськон нунал[1]. Мукет нимыз Пушнер заговення ӟуч Крапивное заговенье. Туннэ, пе, улон юртэз сьӧд кужымъёслэсь утён понна, пушнерлэсь веник керттыса, коркась вань сэрегъёсты соин ӵужоно[2].
- Та нуналэ кикы силемысь дугдӥз ке ― тол вазь вуоз но трос лымыё луоз.
- Коӵоос корка котырын возисько ке — ӝоген куазь зороз.
- Герман, Иван, Кир, Павел, Сергей.
Зарни шпораослэн ожмаськонзы
ӟуч ru:
- Россия
Россия — Светоопрераторлэн нуналыз, ӟуч День художника по свету (светооператора) .
- Вселенноен соглаш луон нунал ӟуч Цeлый дeнь coглaшeния (co вceлeннoй)
Новосибирскысь "Глобус" театр
- 1302 — Зарни шпораослэн ожмаськонзы: Шор дауръёсы нырысьсэ ремесленникъёс рыцарь конницаез вормизы.
- 1405 — китай флотоводец Чжэн Хэ Африкалэн ярдуръёсызлань уяса кошкиз.
- 1783 — пароходстволэн перспективаез ӧвӧл кожаса, Франциысь наукаосъя академи пароход лэсьтонлы проект дасямлэсь куштӥськиз.
- 1804 — США-лэн вице-президентэз Аарон Бёрр дуэль дыръя федералистъёслэсь партизэс инъясез Александр Гамильтонэз ыбиз.
- 1859 — Санкт-Петербургын вӧсямын Исаакиевской собор.
- 1893 — Кокити Микимото нырысьсэ искусственной инӟы поттӥз.
- 1918 — Россиысь Совнарком нырысетӥ совето коньдэтэз ӝыны арлы юнматӥз.
- 1921 — Монголиын калык тӧрлык пуктэмын.
- 1930 — Новосибирскысь покчи учкисьлэн театрез усьтэмын.
- 1941 — совето войскоос Могилёв дорын котыртэме шедизы.
- 1942 — Ленинград улосысь Туховежи гуртын вермахтлэн солдатъёсыз Власов генералэз пленэ басьтӥзы.
- 1960 — Чехословакиын социализмлэн вормонэз сярысь ялэмын, Социализмо Чех Элькун шуыса нимамын.
- 1989 — Кузбассын шахтёръёслэн бугыръяськонзы кутскиз.
- 1995 — Босниысь тылож: серб войскоос киултӥзы Сребреницаез, со бӧрсьы оружитэм мусульманъёсты тросэн виылон кутскиз.
- 2001 — Polaroid американ концерн банкрот луэмез сярысь ялӥз.
- 1937 — Адель Поляк, Удмуртиысь искусствотодӥсь, ИжГТУ-ысь профессор.
- 1948 — Герасим Иванцов, Удмуртиысь ӟуч кылбурчи, журналист.
- 1958 — Василий Морозов, Удмуртиысь дышетӥсь но суредась.
- 1903 — Рудольф Абель (зэмос нимыз Вильям Генрихович Фишер), совето разведчик.
- 1912 — Кирей Мэргэн, башкир гожъяськись, фольклор люкась тодосчи, филологи наукаосъя доктор.
- 1934 — Джорджио Армани, Италиысь модельер.
- 1979 — Максим Геннадьевич Решетников, Россиысь кун уж быдэсъясь. 2020-тӥ арын 21-тӥ толшорысен Росси Федерациысь экономика азинсконъя министр.