26-тӥ пӧсьтолэзе

Википедиысь материал

26-тӥ пӧсьтолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 207-тӥ нуналыз (касьян аре — 208-тӥез). Ар пумозь 158 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 4 час 8 минутэ ӝужа, пуксе 20 час 45 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 16 час 36 минут.
🌑 Выль толэзь (будэмез 0.73 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Гаврииллэн нуналыз ӟуч Гаврила Летний. Та нуналэ тэк пукыны уг яра, шуо. туннэ быдэстэм уж пайдаен берытскоз[1].
  • Туннэ куазь кӧс ке — сӥзьыл шуныт луоз.
  • Шурын чорыг быжыныз шудэ ке — куазь шулдыр луоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Гaвpиил, Cтeпaн, Мapкиaн, Aнтoн.
Вырбишской шорнюкын жугиськонын
Царь-колокол

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • Эсперанто кыллэн нуналыз, ӟуч День эсперанто
  • Парашютистлэн нуналыз, ӟуч День парашютиста
  • Системной администраторлэн калыккуспо нуналыз[2], ӟуч Международный день системного администратора

Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Flag of Cuba.svg Куба — Йӧскалык восстанилэн нуналыз, ӟуч День национального восстания.
  • Flag of Liberia.svg Либерия — Асэриклык басьтон нунал, ӟуч День независимости.
  • ДагестанFlag of Dagestan.svg Дагестан — Конституцилэн нуналыз, ӟуч День Конституции.
  • ИспанияFlag of Spain.svg Испания — Песянайлэн но песятайлэн нуналыз, ӟуч День бабушки и дедушки.

Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Апайлэн но агайлэн нуналыз, ӟуч День дяди и тёти
  • Мадиськон веран нунал, ӟуч День загадывания загадок

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Кузон понна куинь нуналъем ожмаськон
ГАЗ-53
Джордж Бернард Шоу

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1937 — Евгений Ламбин, Удмуртиысь дано журналист, проза гожъясь.
  • 1963 — Эвелина Цегельник (зэмос фамилиез Солякова), Удмуртиысь нылпиослы гожъяськись, кылбурчи.

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1856 — Джордж Бернард Шоу, Ирландиысь гожъяськись, Нобель премилэн лауреатэз (1925).
  • 1875 — Карл Густав Юнг, Швейцариысь психиатр, психолог, философ.
  • 1885 — Андре Моруа, Франциысь гожъяськись.
  • 1894 — Олдос Хаксли, Англиысь гожъяськись.
  • 1928 — Стэнли Кубрик, Америкаысь кинорежиссёр.
  • 1943 — Мик Джаггер, «The Rolling Stones» группаысь кырӟась.
  • 1959 — Кевин Спейси, Америкаысь киноактёр.
  • 1962 — Сергей Кириенко, Россиысь политик.
  • 1963 — Кэйко Мацуи, Япониысь пианиноен шудӥсь но крезьгурчи.
  • 1964 — Сандра Буллок, Америкаысь актриса.
  • 1967 — Джейсон Стейтем, Америкаысь киноактёр.
  • 1968 — Фредерик Дифенталь, Франциысь актёр.
  • 1970 — Андрей Григорьев-Аполлонов, «Иванушки International» группаысь кырӟась.
  • 1973 — Кейт Бекинсейл, Англиысь актриса.
  • 1983 — Зара, Россиысь кырӟась, актриса.
Василий Татищев

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1963Иван Васильевич Маслов (ворд.1912-тӥ арын), Быдӟым Атыкай оже пыриськем мурт, 1-тӥ Белорус фронтысь33-тӥ армилэн 362-тӥ стрелковой дивизилэн 1210-тӥ стрелковой полклэн ротаезлэн парторгез, сержант. Совето Союзлэн Героез (1945).

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1750 — Василий Татищев, Россиысь историк, кун ужась.
  • 1789 — Якоб II Бернулли, Швейцариысь тодосчи-механик.
  • 1817 — Карагеоргий (Георгий Петрович), Осман зӥбетлы пумит Нырысетӥ серб ӝутсконэн кивалтӥсь (1804—1813).
  • 1919 — Анатолий Железняков, ӟуч матрос, анархист, революцие но Граждан оже пыриськись.
  • 1970 — Ахмет-Заки Валиди, башкиръёслэн национально-освободительной движенизылэн азьветлӥсез, тюрколог, философияя доктор.
  • 1976 — Николай Носов, совето ӟуч нылпи гожъяськись, драма гожъясь, киносценарист.
  • 1984 — Джордж Гэллап, Америкаысь статистик.
  • 2013Сун Чжэ-ги, Лымшор Кореяысь правозащитник но либеральной философ.


Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31