14-тӥ гудырикошконэ

Википедиысь материал
Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2025-тӥ ар

14-тӥ гудырикошконэ — Григориан дырпусъя — арлэн 226-тӥ нуналыз (касьян аре — 227-тӥез). Ар пумозь 139 нунал кылемын.

  • Чечы Спас, ӟуч Медовый Спас. Мукет нимъёсыз: «Спас на воде», «Мокрый Спас», «Маковий день». Туннэ мушкасьёс выль чечызэс вӧсяны черке нулло. Та дырозь чечыез веръяны уг яра вылэм[1].
  • Кыӵе туннэ куказь, Успение нуналэ но сыӵе ик луоз.
  • Та нуналысен кезьыт лысвуос усьыны кутско.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Aнтoнин, Лeoнтий, Гуpий, Елeaзap, Aлeкcaндp, Киндeй, Дмитpий, Тимoфeй, Coфья.
Кёльн собор
Файл:Вид Запорожской Сечи (реконструкция для фильма "Тарас Бульба").jpg
Историко-культурной комплекс «Запорожская Сечь». «Хортица» йӧскалык заповедник (реконструкция)

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • Чечы Спас, ӟуч Мeдoвый cпac.
  • Каллиграфилэн дунневыл нуналыз, ӟуч Вceмиpный дeнь кaллигpaфии.

Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Earth flag PD.jpgКенӟалилэн калыккуспо нуналыз, ӟуч Международный день ящерицы[3].
  • «Telegram» мecceнджepлэн кылдон нуналыз, ӟуч Дeнь poждeния мecceнджepa «Telegram».

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Ленинградысь зоосад
Тыва
Николай Греч
  • 1787 — Николай Греч (кул. 1867), ӟуч гожъяськись, филолог, книга поттӥсь, редактор.
  • 1945 — Стив Мартин, Америкаысь актёр-комик.
  • 1957 — Лев Вершинин, Россиысь гожъяськись, политолог, историк.
  • 1958 — Михаил Ширвиндт, Россиысь телепередачаосты нуись.
  • 1962 — Алёна Свиридова, Россиысь кырӟась.
  • 1966 — Хэлли Берри, Америкаысь киноактриса но модель.
Мария Поливанова
  • 1942 — Мария Поливанова (ворд. 1922), совето снайпер, Совето Союзысь Герой (кулэм бераз).
  • 1956 — Бертольд Брехт, немец гожъяськись.
  • 1958 — Фредерик Жолио-Кюри, Франциысь физик, Нобель премилэн химияя лауреатэз (1935).
  • 1988 — Энцо Феррари, Италиысь автомобиль лэсьтӥсь но автогонщик.
  • 2007 — Тихон Хренников, СССР-ысь Крезьгурчиослэн огазеяськонзылэн кивалтӥсез (1948—1991), СССР-ысь Калык артист.
  • 2012 — Сергей Капица, Россиысь но СССР-ысь тодосчи, телепередачаосты нуись.
  • 2018 — Эдуард Успенский, СССР-ысь но Россиысь гожъяськись, нылпиослы книгаослэн авторзы.
  • 2024Александр Ушаков, удмурт биатлонист, дуннелэн куинь полэс чемпионэз.