20-тӥ тулыспалэ
20-тӥ тулыспал — Григориан дырпусъя — арлэн 51-тӥ нуналыз. Ар пумозь 314 нунал кылемын (касьян аре — 315 нунал).
☀️ Ижкарын Шунды 7 час 29 минутэ ӝужа, пуксе 17 час 25 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 9 час 55 минут.
🌗 Берпуметӥ ньыльмосэз (будэмез 21.92 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Удмурт калык дырпусъя туннэ Сугонэн куарнянь пыжон нунал. Ӟуч калыкын Лукалэн нуналыз шуо. Та нуналэ сугонэн пирог пӧрало вылэм. Сюан шудэмез Лукалэн нуналаз уггес ярато.
- Туннэ нуназе тӧло ке — ю-нянь удалтоз.
- Туннэ тылобурдоос уг ке лобало, писпу йылэ пуксё ке — кезьытскоз.
- Туннэ бус вӧлскемын ке — тулыс вазь вуоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Александр, Алексей, Вонифатий, Георгий, Лука, Парфений, Пётр, Серапион.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
ООН — Мер зэмлыклэн дунне нуналыз.
- Петушки - сюпсён конфетлэн нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1987 — УАССР-ысь Камбарка но Пичи Пурга ёросъёсысь Ожысь но ужысь ветеранъёслэн кенешъёссы кылдытэмын.
- 2009 — Удмурт Элькун Президентлэн А. Волковлэн 3-тӥ инаугурациез ортчиз. Солы пумит луись калык, Ижысь Шор площаде люкаськыса, Пушкинской урамез ӵоксаз.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 395 — Вифлеемын нырысетӥез нылкышно монастырь инъямын.
- 1705 — Петр I-лэн Указэзъя Россиын Рекрутской повинность тупатэмын.
- 1816 — Римысь «Арджентина» театрын Россинилэн «Il Barbiere di Siviglia» операезлэн премьераез ортчиз.
- 1818 — Москваысь Горд площадьын Мининлы но Пожарскийлы синпелет усьтэмын.
- 1819 — Санкт-Петербургысь кун университет кылдытэмын.
- 1872 — Нью-Йоркын Метрополитен-музей усьтӥськиз.
- 1909 — француз газет Le Figaro «Футуризмлэсь манифестсэ» печатлаз.
- 1927 — «Красный путиловец» завод выль трамвай вагонъёсын нырысетӥ партизэ поттӥз.
- 1935 — Никольск-Уссурийсклы Ворошилов ним сётэмын, Климент Ворошиловез сӥлы карыса.
- 1942 — Кыкетӥ дунне ож: Бугенвиль вадьсын инмын ожмаськон ортчиз.
- 1945 — урал эвакуациысь Оружейной палаталэн ватосъёсыз Муское берытскизы.
- 1964 — СССР но Камерун Элькун вискын дипломатической кусыпъёс тупатэмын.
- 1986 — «Мир» орбитальной станцилэн инъет блокез орбитае поттэмын.
- 1992 — Росси Федерациысь финн-угор калыкъёслэсь ассоциацизэс кылдытон сярысь декларация кутэмын.
- 1999 — Москваын Кремлёвской дворецын Никита Михалковлэн «Сибирский цирюльник» фильмезлэн премьераез ортчиз.
- 2005 — ужаны кутскиз «Звезда» телеканал.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1920 — Евгений Драгунов, Ижысь совето инженер-конструктор, пыӵал тӥрлык кылдытӥсь.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1729 — Фёдор Волков, ӟуч актёр но театральной ужась.
- 1844
- 1886 — Бела Кун, венгер но совето политик-коммунист, журналист.
- 1898 — Порфирий Иванов, «Детка» тазамытон системаез кылдытӥсь.
- 1964 — Александр Гордон, Россиысь радио- но телеведущий, журналист, актёр, режиссёр.
- 1966 — Синди Кроуфорд, Америкаысь супермодель, актриса.
- 1967 — Курт Кобейн, Америкаысь рок крезьгурчи, Nirvana группалэн валтӥсез.
- 1985 — Юлия Волкова, «Тату» поп-группалэн азьвыл кырӟасез.
- 1988 — Рианна, Барбадосысь R&B кырӟась.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1961 — Гавриил Федотов, удмурт дышетӥсь-методист.
- 1967 — Борис Есипов, Удмуртиысь дышетӥсь, педагогика удысысь тодосчи.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1054 — Ярослав Мудрый, Киевысь быдӟым князь.
- 1920 — Роберт Эдвин Пири, Америкаысь Арктикаез эскерись, адмирал.
- 1949 — Василий Иванович Лебедев-Кумач, ӟуч совето кылбурчи.
- 1993 — Ферруччио Ламборгини, Италиысь автопромышленник, ӝоглыко но дуно автомобильёсты кылдытӥсь.
- 2017 — Виталий Чуркин, Россиысь дипломат.