14-тӥ пӧсьтолэзе

Википедиысь материал
Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
2025-тӥ ар

14-тӥ пӧсьтолэзе — Григориан дырпусъя — арлэн 195-тӥ нуналыз (касьян аре — 196-тӥез). Ар пумозь 170 нунал кылемын.

  • Кузьмалэн но Демьянлэн нуналзы, ӟуч дырпусъя ӟуч Летние Кузьминки. Туннэ нылкышноосты ужаны уг лэзё. Туннэ ужад ке, ужед ноку но но уз быры, шуо[1].
  • Та нуналэ писпуосын ӵужектэм куаръёс адӟиськизы ке ― толэд но сӥзьылэд вазь вуоз.
  • Коӵо кыӵыртэ ке ― пӧсь куазь кема возиськоз.
  • Тӧл шундыпуксён палась пельтэ ке ― куазь урод кариськоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Ангелина, Дамиан (Демьян), Кузьма, Пётр.
Ижысь автовокзалэ нуись урам
Балезино ёрослэн флагез

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • РоссияFlag of Russia.svg Россия — Чорыгасьлэн нуналыз, ӟуч день рыбака[2]. Пусйиське пӧсьтолэзьлэн кыкетӥ арнянуалаз.
  • РоссияFlag of Russia.svg Россия — Почталэн нуналыз, ӟуч День российской почты[3]
 === Йӧскалык праздникъёс ===

Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Сутэрлэн нуналыз, ӟуч День смородины[5]
  • Радтэмлыклэн нуналыз, ӟуч День хаоса и беспорядка
  • Акулаос сярысь тодон нунал, ӟуч День осведомлённости об акулах

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1931Балезино ёросысь «Коммунае Сюрес» газетлэн нырысетӥ номерез потӥз.
  • 1948 — «Маслопром» удмурт трестлэн Можгалась вӧй поттон заводэз кылдытэмын.
  • 1964Ижкарын Шор автовокзал усьтэмын.
  • 1973 — ВЛКСМ-лэн Удмурт обкомез Партиысь, комсомолысь, ожысь но ужысь ветеранъёслэсь кенешсэс кылдытон сярысь Пуктэт кутӥз.

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Басьтилиез басьтон
Нырысетӥ ӟуч автомобиль
Гавриил Романович Державин
  • 1743 — Гавриил Державин, ӟуч кылбурчи.
  • 1896 — Буэнавентура Дуррути, Испаниысь Граждан ожлэн героез, анархо-коммунист.
  • 1918 — Ингмар Бергман, швед режиссёр, сценарий гожъясь, гожъяськись.
  • 1979 — Сергей Игнашевич, Россиысь футболэн шудӥсь, спортъя дано мастер.
  • 1986 — Пелагея, Россиысь кырӟась.
Софья Алексеевна
  • 1704 — Софья Алексеевна, ӟуч царевна, Алексей Михайлович эксэйлэн нылыз.
  • 1827 — Огюстен Жан Френель, Франциысь физик-оптик.
  • 1968 — Константин Паустовский, ӟуч гожъяськись.
  • 1972 — Олави Вирта, финн кырӟась, крезьгурчи но киноактёр.