15-тӥ пӧсьтолэзе

Википедиысь материал

15-тӥ пӧсьтолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 196-тӥ нуналыз (касьян аре — 197-тӥез). Ар пумозь 169 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 50 минутэ ӝужа, пуксе 21 час 3 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 17 час 13 минут.
🌖 Синӥсь Толэзь (будэмез 19.26 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Ӟуч дырпусъя туннэ Берегиня ― Утисьлэн нуналыз. Та нуналэ, пе, вань висёнъёслэсь йӧнатӥськыны но яратонэз ас пала кыскыны луэ[1].
  • Тӧл шундыпуксён палась ке пельтэ ― ӝоген зороз.
  • Ӵукна бус ву вылтӥ вӧлске ке ― куазь шулдыр луоз.
  • Зор бере сюрес туж ӝог шупа ке ― куазь кема дыр ӵоже зоро улоз на.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Арсений, Фотий, Ювеналий.
Нева ож
Красное село

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • ООНFlag of the United Nations.svg ООН — Егитъёслэн быгатонлыкъёссылы сӥзем дунневыл нунал[2].
  • Военной экологлэн нуналыз.

Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Суэн суредаськон нунал.
  • Маргаринлэн кылдон нуналыз.

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Наполеонэз пленэ басьтэм корабль
Вӧсьлыко Павеллэн ӝуаса бырем базиликаез
  • 1240 — Александр Невский шведъёслэсь ожгар лагерьзэс атаковать карыса, быдэсак швед армиез куашкатӥз  [ӟуч].
  • 1741 — Аляскае нырысетӥ европеецъёс вуизы.
  • 1772 — Санкт-Петербургын Красное Село котырын нырысьсэ вал вылын ворттылонъёс ортчытэмын.
  • 1795 — «Марсельеза» официально Францилэн гимнэз луиз.
  • 1815 — «Беллерофонтлэн» англи корабльлэн капитанэз Наполеонэз пленэ басьтӥз.
  • 1822 — усьтӥськиз Нижегородской ярмарка.
  • 1823 — Римын ӝуаса быриз Дун-чылкыт Павеллэн вашкала базиликаез.
  • 1852 — Лев Толстой Кавказысь «Современник» журналэ Н. А. Некрасовлы аслэсьтыз нырысетӥ произведенизэ келяз («Детство»).
  • 1869 — Парижын Ипполит Меже-Мурье военно-морской флотлэн кулэяськонэзлы шуыса, маргарин кылдытӥз.
  • 1870 — Джорджия США-лэн пушпӧлаз берытскиз.
  • 1905 — Арсен Люпен сярысь нырысетӥ веросъёс печатламын.
  • 1929 ― кылдытэмын Ненец йӧскалык округ (1977-тӥ арысен автономной).
  • 1930 — СССР-ын сӥль басьтон карточкаос кутэмын.
  • 1937 — Сталин нимо 128 иськемъем Москва-Волга канал ужаны кутскиз.
  • 1943 — Курск котырын ожъёс йылпумъямын.
  • 1944 — Кыкетӥ дунне ож дыръя Гринвич обсерватория  [ӟуч] куашкатэмын.
  • 1957 — Архангельск улосын РВСН-лэн «Плесецк» испытательной полигонэз кылдытэмын.
  • 2006 — микроблоггингъя Twitter сервис кылдытэмын.
  • 2016 — Турциын военной переворот ортчытыны дауртэмын.
Рембрандт

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1853 — Мария Ермолова, актриса, Элькунысь rалык артистка, Ужысь Герой (1924).
  • 1924 — Раиса Сонина, Удмуртиысь дышетӥсь, культура удысын ужась, Быдӟым Атыкай оже пыриськись.
  • 1959 — Касим Галиханов, Удмуртиысь архитектор, график, дизайнер, скульптор но педагог.

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1606 — Рембрандт Харменс ван Рейн, Голландиысь суредась.
  • 1945 — Юрий Айзеншпис, Россиысь крезьгуро продюсер.
  • 1952 — Терри О’Куинн, Америкаысь актёр.
  • 1956 — Йен Кёртис, «Joy Division» группаысь кырӟась.
  • 1967 — Адам Севидж, Америкаысь спецэффектъёсъя ӧнерчи, «MythBusters» телепередачаез нуись.
  • 1969 — Александр Васильев, «Сплин» группаысь кырӟась.
Илья Мечников

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1015 — Владимир Святославич, Киевысь но Новгородысь князь.
  • 1904 — Антон Чехов, ӟуч гожъясьчи но драма гожъясь.
  • 1916 — Илья Мечников, ӟуч биолог. Физиологияя но медициная Нобель премилэн лауреатэз.
  • 1997 — Джанни Версаче, Италиысь модельер.
Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31