10-тӥ куарусёнэ

Википедиысь материал
Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
2025-тӥ ар

10-тӥ куарусёнэ — Григориан дырпусъя — арлэн 253-тӥ нуналыз (касьян аре — 254-тӥез). Ар пумозь 112 нунал кылемын.

  • Зуродась Анналэн но Саввалэн нуналзы ӟуч День Анны и Саввы Скирдников. Та нуналозь бусы ужъёсты йылпумъяны тыршылӥзы. «Бусы чебер культоен, нош итым ― зуродэн» ― юнме калык уг вера. Туннэ ӟеч лэсьтэм ужъёс кык полэс пайдаен берытскозы, шуо[1].
  • Туннэ куазь кӧс но шуныт ке ― кематэк уз кезьытскы.
  • Туннэ куазь пӧсь ке ― ӵуказе зороз.
  • Кызьпу улысен ӵужектыны кутске ке ― тулыс вазь вуоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Aнна, Мoиceй, Aфaнacий, Дeниc, Гpигopий, Ивaн, Пaвел, Aнaтoлий, Вeниaмин, Кaccиaн, Apceний, Игнaтий, Cepгeй, Никoлaй.
Ижысь зоопарк
Эри ты дурын ожмаськон

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • Флаг ООН — Асьсэды асьсэос быдтон учыръёсты палэнтонлы сӥзем дунневыл нунал ӟуч Всемирный день предотвращения самоубийств.

Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • ГондурасFlag of Honduras.svg Гондурас — Нылпиослы сӥзем йӧскалык нунал ӟуч Национальный день ребёнка.
  • КитайFlag of the People's Republic of China.svg Китай — Дышетӥсьлэн нуналыз ӟуч День Учителя.
  • ГонконгFlag of Hong Kong.svg Гонконг — Дышетӥсьёслэн йӧскалык нуналзы ӟуч Национальный день учителя.

Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Портвейнлэн нуналыз ӟуч День портвейна.
  • Ымныр буянлэн калыккуспо нуналыз ӟуч Международный день макияжа.
  • Турлы буёло сяська керттэтъёслэн нуналзы ӟуч День разноцветных букетов.

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Крым ож. Севастополь понна ожмаськон
Москваысь центральной кольцо

2002 — Швейцария ООН-лэн ёзчиез луиз. 2005 — Москваын «Деловой центр» нимо метро станци усьтӥськиз (2008-тӥ арысен — «Выставочная» нимаськыны кутскиз). 2016 — Москваысь центральной кольцо усьтэмын.

Вольф Григорьевич Мессинг
  • 1892 — Артур Холли Комптон, американ физик, Нобель премилэн лауреатэз.
  • 1894 — Александр Петрович Довженко, Украинаысь кинорежиссёр, гожъяськись, кинодраматург.
  • 1899 — Вольф Григорьевич Мессинг, йӧспӧртэм жанръя артист, иллюзионист, психиатр но гипнотизёр.
  • 1912 — Херлуф Бидструп, Даниысь карикатураосты суредась.
  • 1955 — Лариса Долина, Россиысь кырӟась.
  • 1964 — Егор Летов, Россиысь кылбурчи, крезьгурчи, «Гражданская оборона» группалэн валтӥсез.
  • 1968 — Гай Ричи, англи кинорежиссёр.
  • 1985 — Йиппу (зэмос нимыз Meri-Tuuli Kankainen), финн кырӟась но кырӟан гожъясь.
Россиысь Быдӟым князь Михаил Павлович, Павел I-лэн ньылетӥ пиез
  • 1849 — Россиысь Быдӟым князь Михаил Павлович, Павел I эксэйлэн ньылетӥ пиез.
  • 1975 — Джордж Паджет Томсон, англи физик-электронщик, Нобель премилэн лауреатэз (1937).
  • 1982 — Иван Скобелев, Граждан но Быдӟым Атыкай ожъёсы пыриськем мурт, Совето Союзлэн Героез.
  • 2019 — Альберт Разин, тодмо удмурт тодосчи, социолог, философия наукаосъя кандидат, мерлыко ужчи.