13-тӥ куарусёнэ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
13-тӥ куарусёнэ — Григориан дырпусъя — арлэн 256-тӥ нуналыз (касьян аре — 257-тӥез). Ар пумозь 109 нунал кылемын.
Нунал тодметъёс
- Куприян нунал ӟуч Куприянов день. Та нуналэ, пе, гужем сӥзьылэ выже. Та дырлы нюр интыосын нюрмульы вуэ, соин ик мукетыз нимыз ― Клюквенник[1]. Бакчаосын но бусыосын та нуналысен сяртчыез, ӵужкушманэз, каунэз утялтыны кутско.
- Та дырлы выльысь унябей сяськаяз ке ― сӥзьыл шуныт луоз.
- Тылобурдоос шуныт палъёсы лобо ни ке ― тол вазь вуоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Гeннaдий, Дмитpий, Влaдимиp, Миxaил, Aлeкcaндp.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россия — Парикмахерлэн нуналыз ӟуч День парикмахера.
Россия — Программистлэн нуналыз (огшоры аръёсы) ӟуч День программиста в невисокосные годы.
Россия — Ростов улослэн нуналыз ӟуч День Ростовской области.
Россия — Краснодар шаерез кылдытон нунал ӟуч День основания Краснодарского края.
Башкортостан — Йӧскалык ддӥськутлэн нуналыз ӟуч День национального костюма.
Бразилия:
Мексика — 1847-тӥ арын Чапультепек котырын бырыны шедем нылпи-геройёсты буре ваён нунал ӟуч День памяти детей-героев, павших в сражении при Чапультепеке в 1847 году.
США — Целиакиен нюръяськонъя йӧскалык нунал ӟуч Национальный день борьбы с целиакией.
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Шарлоткаослэн но сӥзьыл пӧраськемъёслэн нуналзы ӟуч День шарлоток и осенних пирогов.
- Умойбуро малпаськонлэн нуналыз ӟуч День позитивного мышления.
- Россиын йогалэн нуналыз ӟуч День йоги в России.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1846 — Глазкарын духовной училище усьтӥськиз.
- 1896 — Сарапул утемын Сильшур гуртын земской училище усьтэмын.
- 1974 — Кам — Иж водовод ужаны кутскиз.
- 2015 — Ижкар думалэн куатетӥ ӧтчамаз депутатъёсты быръёнъёс ортчизы.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 533 — Децим котырын ожмаськон: Велизарий ожмаськыса вандалъёслэсь Карфагенэз талаз.
- 1501 — Микеланджело Давидзэ кылдытон бордын ужаны кутскиз.
- 1736 — Челябинск кар инъямын.
- 1759 — Сизьым аръем ож: англичанъёс Француз Канадалэсь вань музъемъёссэ киултӥзы.
- 1812 — Атыкай ож: Филиын ожгар кенешын Мускоез ожмаськытэк сётоно шуыса решение кутэмын.
- 1848 — Львовысь университетын украин кылъя кафедра кылдытэмын.
- 1922 — музъем вылын омырлэн тужгес бадӟым температураез пусъемын. Эль-Азизиын (туала Ливилэн интывылаз) омырлэн температураез сайулын +57,7 °C-озь ӝутскиз.
- 1929 — англи тодосчи-бактериолог Александр Флеминг нырысьсэ калыклы адӟытӥз пенициллинэз.
- 1937 — Азово-Черноморской шаер люкемын Краснодар шаерлы но Ростов улослы.
- 1956 — IBM поттӥз нырысетӥ чурыт диск.
- 1985 — дуно мувӧй вакытлэн пумыз: Ахмед Ямани Сауд Аравия мувӧй поттонэз сюбегатонлэсь куштӥське шуыса ялӥз.
- 1993 — Ясир Арафат но Ицхак Рабин «Промежуточной урегулированилэн принципъёсыз сярысь» огкыл гожтӥзы.
- 1999 — Мускоысь Каширской шоссеын пуштонэн сэрен 124 адями быриз.
- 2007 ― выжы калыкъёслэн эрикрадъёссы сярысь Деклараци кутэмын.
Вордскизы
- 1923 — Зоя Космодемьянская (кул. 1941), совето партизанка.
- 1941 — Ахмет Сезер, Турцилэн 10-тӥ президентэз.
Кулӥзы
- 1872 — Людвиг Фейербах, Германиысь философ.
- 2002 — Александр Казанцев, ӟуч гожъяськись-фантаст.