21-тӥ куарусёнэ

Википедиысь материал
Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
2025-тӥ ар

21-тӥ куарусёнэ — Григориан дырпусъя — арлэн 264-тӥ нуналыз (касьян аре — 265-тӥез). Ар пумозь 101 нунал кылемын.

  • Сӥзьылэн кыкетсэ пумиськон нунал ӟуч: Вторые Осенины, мукет нимыз ӟуч: Оспожинки яке Урожай праздник. Быдэсак йылпумъясько бусы ужъёс. Та нуналысен музъемез исаны уг ни лэзё. Туннэысен зэмос сӥзьыл кутске. Куинетӥез сӥзьылэн пумиськон нунал, арня ортчыса, 27-тӥ куарусёнэ вуоз[1].
  • Шунды ӝужаку но пуксьыку льӧлектэ ке ― куазь ӝоген воштӥськоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Егop, Мapия, Ивaн, Гeopгий, Ян.
Нью-Йоркысь Быдӟым тылпу.1776-тӥ ар

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • ООНFlag of the United Nations.svg ООН — Тупаса улонлэн калыккуспо нуналыз ӟуч: Международный день мира.
  • Earth flag PD.jpg — Альцгеймер висён сярысь ивортодэт вӧлмытонлэн калыккуспо нуналыз ӟуч: Международный день распространения информации о болезни Альцгеймера[2][3].
  • Хирургъёслэн калыккуспо нуналзы ӟуч: Международный день хирурга.
  • Ӟучъёслэн огъя луон дунневыл нуналзы[4] ӟуч: Всемирный день русского единения.
  • Тау карон дунневыл нунал ӟуч: Всемирный день благодарности.

Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Улмо сиён калыккуспо нунал ӟуч: Международный день поедания яблок.
  • Выжыкыл утчан нунал ӟуч: День поиска сказок.
  • Емыш вулэн нуналыз ӟуч: День сока.

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1953Глазкарысь пионеръёслэн юртсы усьтэмын.
  • 1963Можга карысь кун статистикая инспектура кылдытэмын.
  • 2009 ― Егитъёслэн «Ö» театразы (ворсамын 2010-тӥ арын 1-тӥ оштолэзе) пыриськыны мылкыд карисьёс нырысетӥ пумиськон ортчытӥзы. Соос люкаськизы Удмурт театрлэн юртаз. Кичӧлтисьёсыз – Юмшан Промо, Удмурт театрен кивалтӥсь – Андрей Ураськин.
  • 1990Удмуртиын экономикая кун комитет инъямын; али дыре — Удмуртиысь экономикая министерство.
  • 1991 — Удмуртиын Казакъёслэн землячествозы кылдытэмын.

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Новая Земля
Ольга Книппер-Чехова
  • 1866 — Герберт Джордж Уэллс, Англиысь гожъяськись-фантаст.
  • 1929 — Эдгар Вальтер, Эстониысь гожъяськись, суредась-иллюстратор.
  • 1936 — Юрий Лужков, Мусколэн тӧроез.
  • 1947 — Стивен Кинг, Америкаысь тодмо гожъяськись.
  • 1951 — Аслан Масхадов, чечен ожгар но политика удысын ужась, Чечнялэн азьмуртэз (1997—2005).
  • 1965 — Фредерик Бегбедер, француз гожъяськись («99 франк»).
Вергилий, вашкала рим кылбурчи