5-тӥ толшоре
5-тӥ толшор — Григориан дырпусъя — арлэн 5-тӥ нуналыз. Ар пумозь 360 нунал кылемын (касьян аре 361 нунал).
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 57 минутэ ӝужа, пуксе 15 час 57 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 7 час 0 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 5.45 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Удмурт дырпусъя — пудо-животлы тау карон, му атаслы пирдан сётон нунал. Калыкын озьы ик Федуллэн нуналыз нимало. Та нуналэ мылпотонъёс зэмало, шуо. Туннэ нунал корка котырын утялскыны, пудо котырын вырыны, марлы ке вылезлы дышетскыны тупа.
- Туннэ тӧласькиз, лымыяз ке — пӧсьтолэзе зоро луоз.
- Курегъёс туннэ огыр-бугыр выро ке — ӝоген пелляськоз.
- Вал соргетэ ке — кема пелляськыса улоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Агафопус, Василид, Василий, Геласий, Давид, Еварест, Евникиан, Евпор, Зотик, Иван, Макарий, Наум, Нифонт, Павел, Помпий, Сатурнин/Саторнин, Феодул, Феоктист.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Республика Сербская,
Сербия,
Черногория — Туциндан — Ымусьтонэз пусъёнлэн нырысетӥ нуналыз.
Индия — Гобинд Сингх гурулэн вордӥськем нуналыз.
— Бойскаутлэн калыккуспо нуналыз.
Белоруссия — Мер юрттэт сётон удысысь ӧнерчиослэн нуналзы.
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- (ӟуч )
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1921 — Глазов кар Вотской АО-лэн административной центрез луиз.
- 1942 — Ижын лэсьтӥськон технологиосъя техникум кылдытэмын.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 951 — Леонысь король Рамиро II эксэйлыкезлэсь куштӥськыса, тӧрлыксэ Ордоньо III-лы сётӥз.
- 1477 — Бургунд ожъёс: Лотарингиысь Рене II Нансилэн борддоръёсыз азьын Карл Смелойез пазьгиз.
- 1757 — Робер-Франсуа Дамьен Людовик XV король вылэ урдскиз. Малпам сьӧсь ужез ӧз быдэсмы.
- 1762 — россилэн эксэез Пётр III луиз.
- 1769 — Джеймс Уатт паровой машиналы патент басьтӥз.
- 1919
- Горд Арми Вильнюсэз басьтӥз.
- Берлинын Спартакистъёслэн ӝутсконзы кутскиз.
- 1933 — Сан-Францискоын Зарни Ворота выж инъямын.
- 1942 — Горд Армилэн тол наступлениез кутскиз. Совето зарезь десант Евпаторие пуксиз.
- 1956 — Антарктида ярдуръёс доры нырысетӥез совето комплексной Антарктической экспедици вуттэмын.
- 1991 — Южноосетинской ожмаськонлэн кутсконэз (дугдытэмын 1992-тӥ арын инвожо толэзе).
- 2005 — Шунды сӧзнэтын Эрида планета шедьтэмын.
- 2022 — Казахстанын пумитъяськонъёсын сэрен чрезвычайной положение ялэмын.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1924 — Иосиф Семёнов, Алнаш ёросысь гурт возёс удысын ужась, «Прогресс» колхозлэн тӧроез.
- 1934 — Алексей Ермолаев, Удмуртиысь критик, удмурт литератураез эскерись.
- 1935 — Альфред Артамонов, Удмуртиысь журналист.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1855 — Кинг Кэмп Жиллетт, Америкаысь изобретатель но кышкыттэм бритваосты кылдытӥсь.
- 1876 — Конрад Аденауэр, ФРГ-ысь нырысетӥ канцлер.
- 1932
- Раиса Горбачёва, СССР-ысь президентлэн М. С. Горбачёвлэн кышноез.
- Умберто Эко, Италиысь гожъясьчи, философ, историк-медиевист.
- 1938 — Хуан Карлос I, Испаниысь король.
- 1969 — Мэрилин Мэнсон, Америкаысь рок-музыкант.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1944 — Владимир Луппов, Удмуртиысь генерал-майор, Совето Союзлэн Героез, Нырысетӥ но Кыкетӥ дунневыл, Граждан ожъёсы пыриськем мурт.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1589 — Екатерина Медичи, Франциысь король кышно.
- 1762 — Елизавета Петровна, Россиысь императрица.
- 1951 — Андрей Платонов, ӟуч гожъясьчи.
- 2018 — Джон Янг, США-ысь астронавт.