8-тӥ куарусёнэ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
8-тӥ куарусёнэ — Григориан дырпусъя — арлэн 251-тӥ нуналыз (касьян аре — 252-тӥез). Ар пумозь 114 нунал кылемын.
Нунал тодметъёс
- Наталь Сезьы арась ӟуч Наталья-Овсяница. Ӵемысь та нуналозь сезьы аран йылпумъяське ини. Туннэ Ондреянлы но Натальлы кузпалъёслэн тупаса улонзы сярысь, семья кусыпъёсты юнматон сярысь куриськыса вӧсясько.
- Та нуналозь кызьпу но тыпы куарзщэс ӧз ке куштэ ― тол ӟырт кезьыт луоз.
- Ӵукна бус вӧлске ке ― куазь шуныт кариськоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Aдpиaн, Гeopгий, Виктop, Мapия, Дмитpий, Пётp, Ρoмaн, Нaтaлья.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
ООН — Гожтэт тодонлэн калыккуспо нуналыз ӟуч Международный день грамотности.
— Физиотерапилэн калыккуспо нуналыз ӟуч Международный день физиотерапии[1].
— Журналистъёслэн огкылысь луон нуналзы ӟуч Международный день солидарности журналистов.
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- ӟуч
Россия
- Танкистлэн нуналыз[2] ӟуч День танкиста (пусйиське куарусёнлэн кыкетӥ арнянуналаз)
- Бородино ож нунал ӟуч День Бородинской битвы (Россиысь ожгар данлыклэн нуналыз).
- Ленинградын быремъёсты буре ваён нунал. Блокадалэн кутскон нуналыз (1941-тӥ ар).
- Шаблон:ESP — Волонтёрлэн нуналыз ӟуч День волонтёра.
- Шаблон:MLT — Вормон нунал ӟуч День победы.
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 2008 — Удмуртилэн президентэз Александр Волков Иж котырысь автомобиль кульчо сюрес усьтӥз.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1380 — Куликовской ож: ӟуч войскоос Зарни Ордалэсь армизэ куашкатӥзы.
- 1504 — Микеланджело адӟытӥз Флоренциын улӥсьёслы Давидлэсь статуязэ.
- 1514 — Орша котырын ожын ӟуч армиез Польшаысь но Литваысь войскоос куашкатӥзы.
- 1636 — Гарвард университет инъямын.
- 1664 — Нидерландлэн Выль Амстердам колониез англичанъёслы сётэмын, берло сое Нью-Йорк шуыса нимазы.
- 1802 — эксэй Россиын юстицияя министерство кылдытэмын.
- 1886 — Йоханнесбург инъямын, Лымшор Африкаысь тужгес бадӟымез кар.
- 1900 — Галвестон сильтӧл Техасын Галвестон карез быдтӥз.
- 1926 — Германия Нациослэн лигаязы пырыны лэземын.
- 1941 — немец армия Шлиссельбургез басьтӥз, Ленинградлэн блокадаез кутскиз.
- 1945 — США-ысь войскоос Корея мукожлэн лымшор палаз потыны кутскизы.
- 1967 — Братской ГЭС ужаны кутскиз.
- 1970 — Совето Союзын шоръёзо школалэн уставез юнматэмын.
- 1991 — Македония асэриклык басьтӥз.
- 1999 — Мускоын Гурьянов урамын теракт вал.
Вордскизы
- 1157 — Ричард I Львиное Середце, Англиысь король (1189—1199), крестоносец.
- 1812 — Наталья Гончарова, А. С. Пушкинлэн кузпалыз.
- 1868 — Юрьё Вихманн, Финляндиысь кылчи, фольклорист.
- 1923 — Расул Гамзатов, авар кылбурчи, писатель, публицист, политика удысын ужась.
- 1924 — Любовь Шевцова, комсомолка, «Егит гвардия» антифашистской организацилэн ёзчиез.
- 1947 — Галина Боброва, Удмуртиысь кылчи.
- 1949 — Виталий Окунь, Удмуртиысь художник-график, дизайнер, скульптор.
- 1953 — Татьяна Владыкина (Перевозчикова), Удмуртиысь фольклорист, филологи наукаосъя доктор.
- 1956 — Алевтина Сутыгина, Удмуртиысь экономист.
- 1979 — Пинк (зэмос нимыз Алиша Мур), Америкаысь поп-кырӟась.
Кулӥзы
- 1989 — Владимир Романов, удмурт кылбурчи но журналист.
- 2003 — Лени Рифеншталь, Германиысь режиссёр, фотограф но актриса, Адольф Гитлерлэн «яратоно актрисаез».
Валэктонъёс
- ↑ Архивированная копия Эскеремын 2012-09-08 аре Официальный сайт Международной конфедерации физиотерапии
- ↑ День танкиста