27-тӥ инвожое
27-тӥ инвожо — Григориан дырпусъя — арлэн 178-тӥ нуналыз (касьян аре — 179-тӥез). Ар пумозь 187 нунал кылемын
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 33 минутэ ӝужа, пуксе 21 час 21 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 17 час 48 минут.
🌑 Выль толэзь (будэмез 1.26 нунал).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Елисейлэн нуналыз (ӟуч: Елисеев день). Куазь кӧс но кема зорытэк улэ ке, та нуналэ, пе, инбамез, зорыны курыса, пушнерен кышкато вылэм[1].
- Эбекъёс интыысь интые тэтчало ке — зороз.
- Душеслэн лобамез адӟиське ке — куазь шулдыр луоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Александр, Владимир, Георгий, Елисей, Иосиф, Мефодий, Мстислав, Николай, Нифонт, Павел, Улита.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россия — Егитъёслэн нуналзы (1993);
Никарагуа — Тупаса улонлы сӥзем нунал[3];
Таджикистан — Йӧскалык огазеяськонлэн нуналыз (1998);
Узбекистан — Печатьын ужасьёслэн нуналзы (1993 )
Чехия — Коммунистической режим улсын курадӟытэмъёсты буре ваён нунал;
Лымшор Осетия — Егитъёслэн нуналзы;
Канада — Гимнлэн нуналыз[4] (1880);
Туркмения — Лулчеберет но устолык удысын ужасьёслэн нуналзы, ӟуч: День работников культуры и искусства, озьы ик Махтумкули Фрагалэн кылбуретэзлы сӥзем нунал (2009).
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Ананаслэн калыккуспо нуналыз;
- Банкоматлэн вордӥськон нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1936 — Глазкарын яслиын ужась ӧнерчиосты дасянъя кык аръем школа радъямын.
- 1991 — Удмуртиын Калыкез уже интыянъя кун комитет кылдытэмын.
- 1993 — Удмуртие деловой визитэн вуиз Венгрилэн президентэз Арпад Гёнц.
- 2003 — Глазкар дума карлэсь флагзэ юнматон сярысь решение кутӥз.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1754 — росси императрица Елизавета Петровна Петербургысь Зимний дворецлэсь итальян архитекторен Бартоломео Растреллиен дасям проектсэ юнматӥз. Быдэсак лэсьтыса быдтэмын 1762-тӥ арын.
- 1834 — Киев университет усьтэмын.
- 1865 — Россиын Сюрес герӟетъя Министерство кылдытэмын.
- 1898 — канадец Ӝошуа Слокам нырысьсэ огназ уяса дуннеез котыртӥз.
- 1905 — «Князь Потёмкин-Таврический» ӟуч броненосецын бугыръяськон кутскиз.
- 1910 — Петербургысь Адмиралтейской ярдур урамын Пётр I Царь-плотник нимын тодмо синпелет пуктэмын (скульпторез Л. А. Бернштам).
- 1931 — Игорь Сикорский США-ын нырысетӥзэ вертолётэз кылдытон сярысь патент басьтӥз.
- 1936 — ЦИК но СССР-ысь СНК пинал куштонэз алон сярысь Пуктэт кутӥзы. Палэнтэмын 1955-тӥ арын шуркынмонэ.
- 1941
- Венгрия СССР-лы ож ялӥз.
- Воронежысь Коминтерн нимо заводын нырысетӥ кык БМ-13 боевой пусковой реактивной установкаос бичамын, «Катюша» нимын тодмо[5].
- 1945 — Иосиф Сталинлы Советской Союзлэн генералиссимусэз звание сётэмын.
- 1957 — Сибирьын кужмо музъем зуркан луиз.
- 1967 — Энфилдын коньдон басьтонъя дуннеысь нырысетӥез банкомат кылдытэмын.
- 1997 — Таджикистанын йылпумъяськиз граждан ож.
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1920 — Владимир Сумин, Удмуртиысь хирург, медицина наукаосъя доктор.
- 1927 — Нина Бакишева, удмурт актриса, Удмуртиысь калык артистка.
- 1957 — Борис Каракулов, удмурт кылчи, Короленко нимо ГГПИ-лэн профессорез.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1682 — Карл XII, Швецилэн королез (1697—1718).
- 1838 — Петер Пауль Маузер, немец конструктор-оружейник.
- 1902 — Георг Мальмстен, финн кырӟась, крезьгурчи но актёр.
- 1966 — Виктор Дробыш, Россиысь крезьгурчи но музыкая продюсер.
- 1975 — Тоби Магуайр, Америкаысь актёр.
- 1983 — Алсу, Россиысь поп-кырӟась.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1831 — Софи Жермен, Франциысь математик но механик.
- 1970 — Антониу ди Салазар, Португалиысь премьер-министр, диктатор (1932—1968).
- 2001 — Туве Янссон, финн-швед гожъяськись, суредась.