27-тӥ куарусёнэ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
27-тӥ куарусёнэ — Григориан дырпусъя — арлэн 270-тӥ нуналыз (касьян аре — 271-тӥез). Ар пумозь 95 нунал кылемын.
Нунал тодметъёс
- Воздвижение нунал (ӟуч Воздвижения Креста Господня). Калыкын Сдвижение шуо на — та нуналэ, пе, дукесэн шубаен пумисько[1].
- Туннэ куазь шулдыр ке — кематэк уз кезьытскы.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Иван.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
— туризмлэн дунневыл нуналыз (ӟуч Всемирный день туризма).
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Саха — Саха (Якутия) Элькунлэн кунлык басьтон нуналыз (ӟуч Дeнь гocудapcтвeннocти Ρecпублики Caxa (Якутия))
Россия — Нылпи садын ужасьёслэн нуналзы (ӟуч День работников дошкольного образования).
Азербайджан — (ӟуч )День памяти[2].
Монголия — Телевиденилэн нуналыз (ӟуч День телевидения).
Польша — Лушкем кылдытэм кунлэн нуналыз (ӟуч День Польского подпольного государства).
Туркмения — Асэриклык басьтон нунал (ӟуч День независимости).
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Google утчан сӧзнэтлэн вордӥськон нуналыз (ӟуч Дeнь poждeния пoиcкoвoй cиcтeмы Google).
- Чех сурлэн нуналыз (ӟуч День чешского пива).
- Сӥль сиытэк улон дунневыл нунал (ӟуч Всемирный день без мяса).
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1897 — Асангуртысь земской учебной гурт возёс ферма усьтэмын.
- 1990 — Ижын «Завод ЖБИ» инъямын.
- 2001 — юнматэмын Можга карлэн флагез сярысь Положение.
- 2005 — Удмуртиын «Анайлэн данэз» гадьпусэз кылдытон сярысь закон кутэмын.
- 2017 — Кизнерын быдтэмын Россиысь берпуметӥез химоружие.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1130 — Лымшор Италия но Сицилия огъя королевствое огазеяськиз.
- 1529 — Сулейман I Венаез котыртыны кутскиз.
- 1821 — Мексика Испанилэсь эрик басьтӥз.
- 1825 — Англиын нырысетӥ мерлыко чугун сюрес кузя калыкез нуон-ваён усьтэмын. Джордж Стефенсонлэн лэсьтэм паровозэз 450 пассажирен поездэз Дарлингтонысь Стоктонэ нуиз.
- 1829 — Дерптысь профессор Паррот нырысетӥез мурт, кудӥз Бадӟым Арарат йылэ тубыны быгатӥз.
- 1863 — Санкт-Петербургын усьтэмын Россиысь нырысетӥез нылпи сад.
- 1905 — Annalen der Physik журналлэн редакцияз вуиз Эйнштейнлэн E=mc² уравнениен статьяез.
- 1937 — РСФСР-ын Смоленск но Орёл улосъёс кылдытэмын.
- 1940 — Германия, Италия но Япония куспын Тройственной пакт гожтэмын.
- 1942 — нацистъёс Ивановоысь геттоез быдтӥзы.
- 1961 — Сьерра-Леоне ООН-лэн сюэтӥ кун-ёзчиез луиз.
- 1990
- 1997 — берпуметӥез герӟаськон вал Марс вылын интыяськем Mars Pathfinder аппаратэн.
Вордскизы
- 1935 — Лев Костылев, Ижысь суредась.
- 1946 — Елена Вахрушева, Ижысь техника наукаосъя кандидат, ИжГТУ-ысь доцент.
- 1657 — Софья Алексеевна Романова (кул. 1704), ӟуч эксэй ныл, Алексей Михайловичлэн нылыз.
- 1929 — Барбара Мюррей, Британиысь актриса.
- 1954 — Ларри Уолл, Америкаысь программист, Перл программированилэсь кылзэ кылдытӥсь.
- 1978 — Ани Лорак, Украинаысь кырӟась.
- 1984 — Аврил Лавин, Канадаысь кырӟась.
Кулӥзы
- 1891 — Иван Гончаров, ӟуч гожъяськись.