7-тӥ куарусёнэ
7 куарусён — Григориан дырпусъя — арлэн 250-тӥ нуналыз (касьян аре — 251-тӥез). Ар пумозь 115 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 5 час 43 минутэ ӝужа, пуксе 19 час 10 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 13 час 27 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 14.20 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Куар уськытӥсь Титлэн нуналыз ӟуч Тит Листопадник, , мукет нимъёсыз: Гриборост, Замолотки, Тит Грибник. Вазен сылалтыны та нуналэ октэм губиез гинэ луэ, шуо. Нош мукет нуналэ октэмъёсыз куасьтыны, пӧзьтыны гинэ ярало, пе[1].
- Туннэ куазь ӵукнаысен зориз ке ― нуназе шулдыр луоз, нош нуназе бере ке зорыны кутскиз ― кема зорыса улоз.
- Куар та нуналозь усьыса быриз ни ке ― вазь толмоз, нош али гинэ усьыны кутске ке ― тол бер вуз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Вapфoлoмeй, Тит, Влaдимиp, Ивaн.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- Ожгар шудонэз быдтон дунневыл нунал, ӟуч Всемирный день уничтожения военной игрушки
- Дюшенн нимо мышечной дистрофия сярысь иворлыкез в7лмытон дунневыл нунал, ӟуч Всемирный день распространения информации о мышечной дистрофии Дюшенна
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Флоренция — Фонарь праздник, ӟуч Праздник фонариков
Бразилия — Асэриклык басьтон нунал, ӟуч День независимостиДвижение за независимость Бразилии.
Украина — Ожгар разведкалэн нуналыз, ӟуч День военной разведки.
Мозамбик — Вормон нунал, ӟуч День победы.
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Чылкыт омырлэн калыккуспо нуналыз, ӟуч Международный день чистого воздуха для голубого неба.
- Тушлэн дунневыл нуналыз[2], ӟуч Всемирный день бороды
- Барабанщикъёслэн праздниксы, ӟуч Праздник барабанщиков.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1776 — нырысетӥез вуул атака: Америкаысь «Черепаха» вуул пыж Нью-Йорклэн гаваняз Британиысь «Ӧрӟи» флагман борды часовой бомбаез пуктыны дауртӥз.
- 1812 — Бородино ож ― 1812-тӥ арысь Атыкай ожлэн валтӥсь сражениез.
- 1822 — Бразилия Португалилэсь эрико луиз.
- 1856 — Муско Кремльысь Успенской соборын Александр II вылэ корона дӥсязы.
- 1901 — Ихэтуань ӝутскон: Цин империя 11 кунъёсын ӵош Берпум протоколэз гожтӥзы.
- 1902 — Выль Мултанысь потребительёслэн мерзы усьтӥськиз.
- 1918 — Россиысь телеграф агентство (РОСТА) кылдытэмын вал.
- 1926 — Испания Нациослэн лигаысьтызы потӥз.
- 1936 — берпум сумчатой кион кулӥз Тасманиысь зоопаркын.
- 1940 — Германия кутскиз Лондонэз бомбардировкаез, кудӥз 50 уй ӵоже кыстӥськиз.
- 1950 — Берлинлэн шораз Гогенцоллернъёслэсь дворецзэс куашкатон кутскиз.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1888 — Можаров Пётр Владимирович — инженер, конструктор, нырысетӥ иж мотоциклъёсты кылдытӥсь.
- 1915 — Кривокорытов Павел Тимофеевич,Совето Армилэн майорез, Быдӟым Атыкай оже пыриськем мурт, Совето Союзлэн Героез (1945)[1
- 1916 — Наталья Чувашова, Дэбес ёросысь Ленин нимо колхозлэн скал кыскисез, Социалистической Ужысь Герой.
- 1935
- Юрий Сунцов, Удмуртиысь тодосчи.
- Галина Баженова (Мельникова), Удмуртиысь радиожурналист.
- 1936 — Семён Муканов, Удмуртиысь тодосчи, биологи наукаосъя кандидат.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1533 — Елизавета I, Англиысь королева 1558 арысен 1603 арозь.
- 1870 — Александр Куприн, ӟуч писатель.
- 1969 — Кирилл Серебренников, Россиысь режиссёр.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 2012 — Галина Фролова, Ижысь дышетӥсь, история наукаосъя кандидат.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1956 — Отто Юльевич Шмидт, СССР-ысь математик, астроном, геофизик, полярник, Бадӟым Советской Энциклопедилэн нырысетӥ поттэмезлэн валтӥсь редакторез.