12-тӥ инвожое
12-тӥ инвожо — Григориан дырпусъя — арлэн 163-тӥ нуналыз (касьян аре — 164-тӥез). Ар пумозь 202 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 34 минутэ ӝужа, пуксе 21 час 19 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 17 час 44 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 15.80 нунал).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Кый сюан (ӟуч: Змеиный праздник). Туннэ, пе, кыйёс огзы бӧрсьы огзы нюж кыстӥськыса, кый сюанэ дырто.
- Ӵукнаысен турын кӧс ке — ӝытпал зороз.
- Кикыньӧллэн куаръёсыз бинялскемын ке — куазь пӧсь но кӧс луоз.
- Майсыос тросэн лобало ке ― куазь воштӥськоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Исаакий (Исаак).
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
— Нылпи ужатонлы пумит нюръяськонлы сӥзем калыккуспо нунал (ӟуч: Международный день борьбы с детским трудом) (2002)
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россия — Россилэн нуналыз (1991).
Удмуртия — Ижкарлэн нуналыз.
Бразилия — Синмаськемъёслэн нуналзы (ӟуч: День влюблённых)[1] (1940).
Туркмения — Наукалэн нуналыз[2] (2008).
Филиппины — Асэриклык басьтон нунал (1898).
Финляндия — Хельсинкилэн нуналыз (1550).
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Противогазлэн кылдон нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1918 — Глазкарын Сӧсыръёслэн юртсы усьтӥськиз.
- 1932 — Пичи Пургаын Шор ёрос эмъяськонни кылдытэмын.
- 1959 — Удмуртилэн шоркараз технологиосъя научно-исследовательской институт НИТИ «Прогресс» кылдытэмын.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1429 — француз войскоос, Жанна д’Арк кивалтэм улсын, Жаржо котырысь ожмаськонын англичанъёсты пазьгизы.
- 1668 — Лундын (Швеция) кылдытэмын Европаысь тужгес вашкалаез университет.
- 1844 — Вохонской волостьысь гуртъёс Павловский Посад каре огазеяськизы.
- 1849 — Льюис Хаслетт противогаз кылдытӥз.
- 1867 — Австро-Венгер империя кылдытэмын.
- 1898 — Филиппинылэн асэриклыкез сярысь ялэмын.
- 1909 — пилот Луи Блерио кык пассажирен нырысетӥ аэропланэз (Blériot XII) омыре ӝутӥз.
- 1920 — Панамаысь каналэз усьтон ужрад (канал пыр нырысетӥез судно 1914-тӥ арын гудырикошконэ ортчиз).
- 1921 — Петроградын Дворян собранилэн азьвыл залаз Кун филармониез усьтон сӥё-дано ужрад ортчиз.
- 1937 — 12-тӥ инвожое выжон уе Тухачевскийлэн ужезъя ыбылэмын совето военачальникъёс: М. Н. Тухачевский, И. Э. Якир, И. П. Уборевич, А. И. Корк но мукетъёсыз.
- 1942 — нацистъёс Друйысь геттоез быдтӥзы.
- 1955 — Якутиын алмазъёслэн нырысетӥ бадӟым месторожденизы шедьтэмын.
- 1963 — Нью-Йоркын «Клеопатра» фильмлэн премьераез ортчиз, валтӥсь рользэ шудӥз Элизабет Тейлор[3].
- 1967 — лэземын «Венера-4» инсьӧр аппарат, дуннеын нырысетӥез прибор, кудӥз мукет инсьӧрмулэн атмосфераез сярысь тодэтъёс бичаны быгатэ.
- 1989 — СССР-ысь Вылӥ Кенешлэн Президиумезлэн председателез Горбачёв но Шундыпуксёнпал Германилэн канцлерез Коль Боннын ужкагаз гожтӥзы, кудӥзъя Европаысь кунъёс асьсэос бырйыны быгато, кыӵе политической система кутэмын луоз соослэн кунъёсазы.
- 1990
- 1991 — Борис Ельцин РСФСР-лы нырысетӥ президентэ быръемын.
- 1992 — Росси Федерацилэн Пограничной войскоосыз кылдытэмын.
- 2000 — Чечен Элькун администрацилы тӧрое юнматэмын Ахмат Кадыров.
- 2018 — США-лэн президентэз но Уйпал Кореяен кивалтӥсь нырысьсэ пумиськизы.
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1937
- Вадим Благоразумов, «Ижмаш» заводлэн дизайнерез.
- Михаил Агапов, актёр, режиссёр, Сарапулысь драмая театрлэн директорез (1985- 1988).
- 1940 — Альберт Разин, тодмо удмурт тодосчи, социолог, философия наукаосъя кандидат, мерлыко ужчи.
- 1951 — Гусев Леонид Федотович, Удмурт Элькунысь культура удысысь дано ужась, Элькун премилэн лауреатэз, журналист, режиссёр, куарая режиссёр, крезьгуро редактор, кылысь кылэ берыктӥсь.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1773 — Амшель Ротшильд, немец банкир.
- 1844 — Пётр Макушин (кул. 1926), ӟуч книгоиздатель, Сибирьысь югдытӥсь.
- 1915 — Дэвид Рокфеллер, Америкаысь банкир.
- 1924 — Джордж Буш-бадӟымез, США-лэн 41-тӥ президентэз.
- 1929 — Анна Франк, нацист концлагерьысь узник, тодмо луэм дневниклэн авторез.
- 1950 — Вячеслав Полунин, актёр, режиссёр, клоун, Россиысь калык артист.
- 1957 — Леонид Млечин, СССР-ысь но Россиысь журналист, калыккуспо обозреватель, телепередачаосты нуись.
- 1974 — Алексей Пивоваров, Россиысь журналист.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1877 — Николай Огарёв, кылбурчи, публицист, ӟуч революционер.
- 1937
- Мария Ульянова, ӟуч революционер, совето партийной но кун ужась, В. И. Ленинлэн сузэрез.
- Михаил Тухачевский, ожйыр, Совето Союзлэн Маршалэз, Граждан ожысь герой.
- 1997 — Булат Окуджава, Россиысь кылбурчи, крезьгурчи, бард, проза гожъясь, сценарист.