12-тӥ толшоре
12-тӥ толшор — Григориан дырпусъя — арлэн 12-тӥ нуналыз. Выль арозь 353 нунал кылемын (касьян аре — 354 нунал).
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 48 минутэ ӝужа, пуксе 16 час 5 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 7 час 17 минут.
🌔 Йылӥсь Толэзь (будэмез 12.45 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
Калык дырпусъя Онисьлэн нуналыз. Туннэ парсь но ӟазег вандон нунал. Туннэ тазалыкез, тужгес но кӧтпуш висёнъёсты чакланы дэмлало. Ӝыт сюрес воже потыса висись муртлэсь нимзэ зол кеськыса верад ке, висись мурт ӝоген тупатскоз, шуо.
- Та нуналэ лымыяз ке — гужем зоро луоз.
- Та нуналэ тӧл лымшор палась ке пельтэ — быдэс ар емышо луоз.
- Ӟольгыриос зол ӟильырто ке — ӝоген шуныт кариськоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Анисия, Антоний, Даниил, Зотик, Ирина, Лев, Макарий, Мария, Тимон, Феодора, Феодосия, Филетер.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Россия — Прокуратураын ужасьёслэн ӧнер нуналзы.
Туркменистан — Геок-Теп котырысь ожмаськонын (1881 год) быремъёсты буре ваён нунал.
Алжир — Берберской Выль ар.
Индия — Егитъёслэн нуналзы.
США — фармацевтъёслэн ӧнер нуналзы.
- Инворекъянлэн нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1774 — Юська Кудашёвлэн Пугачёвъя кариськем отрядэз, Иже лыктыса, заводлэсь казназэ талаз но тюрьмаын пукисьёсты мозмытӥз.
- 1935 — УАССР-лэн нырысетӥ кивалтэтэз кылдытэмын — УАССР-ысь Калык Комиссаръёслэн Кенешсы.
- 1956 — Ижын Леонард Васев нимо пыӵал устолыкъя школа усьтӥськиз.
- 1989 — Удмурт АССР-ын калыкез лыдъян-чотан кутскиз. Со СССР-ысь берпуметӥез Всесоюзной перепись вал.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 930 — карматъёслэн азьветлӥсьсы Абу Тахир Меккаысь котырез кужмысь таланы кутскиз.
- 1780 — Цюрихын «Цюрхер Цайтунг» газет потыны кутскиз.
- 1919 — Берлинын спартакистъёслэн ӝутсконзы зӥбемын.
- 1932 — Хэтти Кэрэуэй, Арканзасысь демократ, нырысетӥез нылкышно сенатор луиз.
- 1945 — Горд Арми нацизмо Германилы пумит наступлениез кутскиз.
- 1950 — Совето Союзын измена, шпионаж но саботаж понна виыса быдтон сярысь пуктэт кутэмын.
- 1959 — Берри Горди куара гожъян Motown Records нимо компаниез регистрировать кариз.
- 1964 — Занзибарысь революци: Занзибарын берпуметӥез араб султан палэнтэмын.
- 1967 — историын нырысетӥез крионировать карем мурт луиз психологи удысысь тодосчи Джеймс Бедфорд.
- 1974 — Ливия но Тунис огазеяськон но Ислам Араб Элькун кылдытон сярысь ялӥзы.
- 1990 — Румыния Ӵукпал Европаысь кунъёс пӧлысь нырысетӥез коммунистической партиез ворсаз.
- 2005 — Канаверал мунырысь «Deep Impact» инсьӧр аппарат лэземын.
- 2010 — Гаити шормуӵын луэм музъем зурканэн сэрен 220 сюрслэсь трос адями бырыны шедиз.
- 2021 — ужамысь дугдытэмын Flash Player плагин.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1925 — Анатолий Попов, Удмуртиысь Совето Союзлэн Героез, Быдӟым Атыкай ожысь ветеран.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1628 — Шарль Перро, Франциысь кылбурчи но выжыкыл гожъясь.
- 1772 — Михаил Сперанский, Россиысь кун ужась, реформатор.
- 1876 — Джек Лондон, Америкаысь гожъясьчи.
- 1893 — Герман Геринг, Кыкетӥ дунневыл ож вакытэ немец ВВС-эн кивалтӥз.
- 1903 — Игорь Курчатов, физик, академик, совето атомной бомбаез кылдытӥсь.
- 1907 — Сергей Королёв, совето тодосчи, конструктор, практической космонавтикалэн инъясез.
- 1936 — Раймонд Паулс, совето но латви крезьгурчи, дирижёр, пианиноен шудӥсь, СССР-ысь калык артист, Латвиысь культурая министр (1988—1993).
- 1949 — Харуки Мураками, Япониысь гожъясьчи но кылысь кылэ берыктӥсь.
- 1956 — Николай Носков, Россиысь кырӟась но крезьгур гожъясь.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1665 — Пьер Ферма, Франциысь математик.
- 1909 — Герман Минковский, Германиысь математик.
- 1976 — Агата Кристи, Англиысь гожъясьчи, детективъёслэн авторзы.
- 2015 — Елена Образцова, ӟуч оперной кырӟась, СССР-ысь калык артист.