17-тӥ тулыспалэ
17-тӥ тулыспал — Григориан дырпусъя — арлэн 48-тӥ нуналыз. Ар пумозь 317 нунал кылемын (касьян аре — 318 нунал).
☀️ Ижкарын Шунды 7 час 36 минутэ ӝужа, пуксе 17 час 17 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 9 час 41 минут.
🌖 Синӥсь Толэзь (будэмез 18.92 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Сиес тӥрлык вурон нунал шуиллям та нуналэз удмуртъёс. Ӟуч нимыз ― Николай Студёный. Пӧйшур сюан вакыт шуо та дырез. Соин ик нюлэскы ветлонлэсь ало. Нош юртъер котырын чыры-пыры ке но ужам, семьяе ваньбур ваёз шуо.
- Та нуналэ писпуос гӧртэмын ке ― ар емышо но ю-нянё луоз.
- Нюлэс сьӧдмыт ке адӟиське ― куазь шунытскоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Авраамий, Александр, Алексей, Андрей, Анна, Аркадий, Борис, Василий, Георгий, Дмитрий, Эвагрий|Евагрий, Евстафий, Екатерина, Иадор, Иасим, Иван, Иосиф, Исидор, Кирилл, Коприй, Мария, Мефодий, Михаил, Николай, Пётр, Рафаила, Серафим, Сергей, Фалалей, Феоктист, Фёдор, Юрий.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Россия — Студент отрядъёслэн нуналзы.
Россия — Росси кадетъёслэн нуналзы.
Франция — Ниццаын карнавл.
Франция — Ментон карын лимон фестиваль.
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1924 — Ижкарлэн интыысь возёсъя ёзэтэз кылдытэмын, али дыре — Ижкар администрацилэн Утялсконъя но транспортъя кивалтонниез.
- 1969 — Камбаркаысь «Металлист» заводлы "опытной завод" инлык сётэмын.
- 1970 — Чехословакиысь Высоке Татры карын Галина Кулакова нырысьсэ куасэн бызьылонъя дуннелэн чемпионэз луиз.
- 1987 — УАССР-ысь Балезино но Кизнер ёросъёсысь Ожысь но ужысь ветеранъёслэн кенешъёссы кылдытэмын.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1600 — судлэн пуктэмъя Римын Сяськаё карлудын Джордано Бруно сутэмын.
- 1740
- Санкт-Петербургын тужгес кезьытэз нунал пусъемын — 40 °C кезьыт.
- князь Михаил Голицын но калмык кышно Авдотья Буженинова Санкт-Петербургын нимысьтыз лэсьтэм Йӧ коркан маскара сюан шудӥзы.
- 1814 — Морман котырын ожмаськонын Наполеон I ӟуч армиез пазьгиз. (Соку ӟуч армиен граф Пален кивалтӥз).
- 1852 — Санкт-Петербургын Дворцовой набережнойын «Эрмитаж» музей усьтэмын.
- 1864 — зарезь ожмаськонын нырысьсэ кутэмын вуул лодка.
- 1880 — Император Александр II вылэ, виыны турттыса, витетсэ урдскемын. 23 аресъем столяр Степан Халтурин Зимней дворецысь сиськонниез пуштытӥз.
- 1935 — СССР-ысь Совнарком но ЦК ВКП(б) «Москваын Всесоюзной сельскохозяйственной выставкаез усьтон сярысь» Пуктэт кутӥзы.
- 1943 — Быдӟым Атыкай ож: Павлоградысь подпольщикъёслэн немецко-итальянской гарнизонлы пумит ӝутӥськемзы бере совето ожгарчиос городэз басьтӥзы.
- 1944 — Быдӟым Атыкай ож: Корсунь-Шевченковской операци йылпумъяськиз.
- 1979 — китай арми кужмысь Вьетнаме пыриз (Китай-вьетнам ож).
- 1982 — экранъёс вылэ Татьяна Лиозновалэн «Карнавал» фильмез потӥз. Валтӥсь ролез Ирина Муравьёва быдэстӥз.
- 1993 — Росси]ын Кивалтэтлэн Пуктэтэзъя РАО «Газпром» кылдытэмын (али дыре — ПАО).
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1927 — Борис Шишкин, УАССР-ысь калыклы бытовой юрттэт сётонъя министр (1966-1969), Ижысь горисполкомлэн тӧроез (1969-1980).
- 1928 — Александр Вотяков, удмурт кылбурчи.
- 1938 — Алевтина Аникина, удмурт кылбурчи.
- 1947 — Виктор Олюшин, Удмуртиысь суредась-график.
- 1965 — Надежда Ураськина, Удмуртиысь калыкез дышетон удысын ужась, педагогика наукаосъя кандидат.2001-тӥ арысен Удмурт Элькунысь Йӧскалык дышетонъя научно-исследовательской институтлэн кивалтӥсез.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1794 — Карел Пресл, Богемиысь ботаник.
- 1906 — Агния Барто, совето гожъясьчи, нылпиослы сӥзем кылбуръёслэн авторзы.
- 1954 — Рене Руссо, Америкаысь актриса.
- 1963 — Майкл Джордан, Америкаысь баскетболэн шудӥсь.
- 1967 — Евгений Гришковец, Россиысь гожъясьчи, драматург, режиссёр, актёр.
- 1971 — Дениз Ричардс, Америкаысь актриса.
- 1976 — Денис Майданов, Россиысь кырӟась, актёр, крезьгур продюсер.
- 1981 — Пэрис Хилтон, Америкаысь актриса но фотомодель.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1600 — Джордано Бруно, Италиысь философ но кылбурчи (инквизициен сутэмын).
- 1673 — Мольер (зэмос нимыз Жан Батист Поклен), Франциысь драматург.
- 1856 — Генрих Гейне, немец кылбурчи, публицист но литературатодосчи.
- 1944 — Валя (Валентин Александрович) Котик, совето пионер.
- 1996 — Николай Старостин, футболэн шудӥсь, «Спартак» футбольной командалэн капитанэз.