15-тӥ оштолэзе

Википедиысь материал

15-тӥ оштолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 105-тӥ нуналыз (касьян аре — 106-тӥез). Ар пумозь 260 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 5 час 19 минутэ ӝужа, пуксе 19 час 34 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 14 час 15 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 16.86 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30        
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Ӟуч дырпусъя туннэ Тит Йӧтӥясь. Та нуналозь, пе, шуръёсын но тыметъёсын йӧ копакез шунаса быре ини.
  • Макем бадӟым тудву ― сокем зол удалтоз турын.
  • Дыдыкъёс гурлало ке ― куазь шуныт кариськоз.
  • Бурдоос инмын лобало ке ― куазь сӧриськоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Амфиан, Едесий, Поликарп, Тит.
Москваысь бадӟым Кремль дворец, 2017-тӥ ар
Нырысетӥ Олимпи шудонъёслы сӥзем плакат, 1896-тӥ ар

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • Earth flag PD.jpg — Лулчеберетлэн калыккуспо нуналыз.
  • РоссияFlag of Russia.svg Россия — РФ ВС-лэн радиоэлектронной нюръяськонъя ӧнерчилэн нуналыз (ΡЭБ-лэн нуналыз).
  • Усолыклэн дунне нуналыз.
  • Лабораторной диагностикая ӧнерчилэн калыккуспо нуналыз.
  • Экологи тодонлыкъёслы сӥзем нунал.
  • «Титaникез» буре ваён нунал.
  • ГрузияFlag of Georgia.svg Грузия — Яратонлэн нуналыз.
  • Flag of North Korea.svg КНДР — шундылэн нуналыз (Ким Ир Сенлэн вордӥськем нуналыз).

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1925Сарапулысь быдэ вуэмъёслы кӧсвисёнъя диспансер усьтэмын.
  • 1931Вотка карын 1-тӥ номеро няньпыжонни усьтӥськиз.
  • 1932 ― Ижысь кун статистикая кар инспектура кылдытэмын.
  • 1939Кестым гуртысь физикаен дышетӥсь Ахмаров, Ибрагим Валиуллович ноВоткалась метеоролог Юрлов, Семён Никитьевич быжо кизилиез шараязы но "Ахмаров-Юрлов комета" шуыса асьсэлэсь нимзэс понӥзы.
  • 1993Ижкарлэн Уставез юнматэмын (Ижкарысь интыын аскивалтон сярысь Положение).
Москваысь "Современник" тетар, 2019-тӥ ар
Ӝуась собор

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Николай Гумилёв

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1452 — Леонардо да Винчи, быдӟым итальян суредаськись, скульптор, архитектор, тодосчи, инженер.
  • 1684 — Екатерина I (зэмос нимыз Скавронская Марта Самуиловна), Россилэн императрицаез (1725—1727).
  • 1707 — Леонард Эйлер, Швейцариысь, Германиысь но Россиысь математик но механик.
  • 1800 — Джеймс Кларк Росс, Великобританиысь зарезь офицер, Арктикаетӥ но Антарктикаетӥ уянъёсын данъяськись.
  • 1886 — Николай Гумилёв, ӟуч кылбурчи, акмеист.
  • 1894 — Никита Хрущёв, КПСС-лэн ЦК-езлэн Нырысетӥ секретарез 1953-тӥ арысен 1964-тӥ арозь, Совето Союзлэн Героез, Социалистической Ужысь куинь полэс Герой.
  • 1912 — Ким Ир Сен, Кореяысь кун ужась, Кореяысь ужасьёслэн партиенызы кивалтӥсь 1949—1994 аръёсын.
  • 1933 — Борис Стругацкий, гожъяськись-фантаст, сценарист, кылысь кылэ берыктӥсь.
  • 1949 — Алла Пугачёва, эстрадаысь кырӟась, СССР-ысь Калык артист.
  • 1968 — Глеб Пьяных, Россиысь журналист, телеведущой, режиссер, сценарист но продюсер.
  • 1983 — Илья Ковальчук, Россиысь хоккеен шудӥсь, дуннелэн кык полэс чемпионэз.
  • 1990 — Эмма Уотсон, Великобританиысь актриса.

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1763 — Фёдор Волков, ӟуч актёр но театральной ужась, ӟуч театрез кылдытӥсь.
  • 1764 — Маркиза де Помпадур, Людовик XV француз корольлэн фавориткаез.
  • 1765 — Михаил Ломоносов, тодмо ӟуч тодосчи, кылбурчи, суредась, историк но философ.
  • 1859 — Иван Пущин, ӟуч кылбурчи, мемуарист, декабрист, А. С. Пушкинлэн эшез.
  • 1865 — Авраам Линкольн, США-лэн 16-тӥ президентэз.
  • 1881 — Санкт-Петербургын Александр II императорез виёнэ пыриськисьёс, народоволецъёс ошемын — А. И. Желябов, С. Л. Перовская, Н. И. Кибальчич, Т. М. Михайлов но Н. И. Рысаков.
  • 1913 — Габдулла Тукай (зэмос нимыз Габдулла Мухамедгарифович Тукаев), бигер калык кылбурчи, литература дунъясь, публицист но кылысь кылэ берыктӥсь.
  • 1944 — Николай Ватутин, совето ожйыр, Совето Союзлэн Героез.
  • 1980 — Жан Поль Сартр, Франциысь философ.
  • 1983 — Дьюла Ийеш, венгер кылбурчи, гожъяськись, кылысь кылэ берыктӥсь но мерлыко ужась.
  • 1990 — Грета Гарбо, Швециысь киноактриса.


Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31