17-тӥ оштолэзе

Википедиысь материал

17-тӥ оштолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 107-тӥ нуналыз (касьян аре — 108-тӥез). Ар пумозь 258 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 5 час 14 минутэ ӝужа, пуксе 19 час 39 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 14 час 24 минут.
🌖 Синӥсь Толэзь (будэмез 18.86 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30        
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Ӟуч дырпусъя туннэ Иосиф Песнопевец. Та нуналэ ваньмыз куара поттэ, шуо. Туннэысен ӟозы кырӟаны кутске. Вазенгес та нуналысен лулпу сул октыны кутско вылэм.
  • Та нунал инмысь туриез адӟид ке, музъем вылэ выдыса, сизьым пол берытсконо, озьы тыбыр висёнлэсь йӧнатскод, шуо.
  • Шунды ӝужаку инбам ӵужалэс ке ― куазь умой луоз, льӧлектыса ӝужа ке ― тӧл кужмояса пельтоз.
  • Тылобурдоос вылэ лекъяськыны но соосты улляны уг яра ― удалтонлыктэ ыштод, шуо.
  • Туннэ сьӧд нянь сиемлэсь ало, курадӟыса улод, шуо. Нош ӝӧк вылын тӧдьы нянь азьланяз ваньбуро улон сӥзе.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Адриан, Амвросий, Вениамин, Георгий, Зосима, Иван, Иосиф, Каллиник, Мария, Никита, Никифор, Николай, Пафнутий, Феодор, Феона, Фервуфа, Фома, Яков.
Вотка ГЭС
Дэриысь Историяя но культурая музей

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • РоссияFlag of Russia.svg Россия — ОВД-ысь но ВВ МВД-ысь ветеранъёслэн нуналзы (2011-тӥ арысен).
  • Кофелэн дунневыл нуналыз (эспрессо кофе).
  • Уксёлэн нуналыз.
  • Лобась шыръёслэн калыккуспо нуналзы.
  • Earth flag PD.jpg — гемофилиялы сӥзем калыккуспо нунал.
  • Earth flag PD.jpg — мальбек виноградлэн дунневыл нуналыз.
  • Earth flag PD.jpg — хайку кылбуретлэн нуналыз.
  • КазахстанFlag of Kazakhstan.svg Казахстан — Тылпуэн нюръяськисьёслэн ӧнер нуналзы.
  • Flag of Cuba.svg Куба — контрреволюциез вормон нунал (1961-тӥ арысен).
  • Flag of Syria.svg Сирия — Асэриклык басьтон нунал (1946-тӥ арысен). Йӧскалык праздник — кунсьӧр ожгарчиосты поттон нунал.

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1920Сарапулысь куэз переработать каронъя но гурт возёсъя технической училищелэн инъет вылаз гурт возёсъя техникум кылдытэмын.
  • 1961
    • Дэбес ёросэ Воткинск ГЭС бордысь электричество кыскон ужъёс быдэстэмын.
  • 1974Дэри черкогуртын Историяя но шаертодонъя музей кылдытэмын.
Х.Колумблэн портретэз. Себастьяно дель Пьомбо (1519)
Голливуд

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1492 — Христофор Колумб Индие выль сюрес усьтон сярысь Испаниен тупанкыл гожтӥз.
  • 1607 — 21 аресъем Арман Жан Дю Плесси Де Ришельё епископ санэ пыртэмын.
  • 1610 — англи эскерчи Генри Гудзон бадӟым уянэ потӥз, та уяназ ик Гудзон вуожез усьтӥз.
  • 1722 — Пётр I Росси империын туш нуллон понна араз 50 манет выт тырон пуктӥз.
  • 1797 — Россиын престолонаследие сярысь «Учреждение об императорской фамилии» поттэмын.
  • 1824 — Уйпал Америкаысь ӟуч музъемъёслэн висгожзы тупатэмын.
  • 1869 — Фридрих Вильгельм Ницше прус подданстволэсь мозмытӥськиз. Та дырысен весяклы кунмуртлыктэк кельтэмын.
  • 1877 — Л. Н. Толстой «Анна Каренина» романзэ йылпумъяз.
  • 1891 — Александр III Быдӟым Сибирской сюреслэн лэсьтӥськонэз сярысь рескрипт гожтӥз.
  • 1905 — Николай II «Об укреплении начал веротерпимости» Косэт гожтӥз, кудӥзъя старообрядчество пумысен куд-ог возетъёс палэнтэмын вал.
  • 1924 — Metro-Goldwyn-Mayer голливуд киностудия кылдытэмын.
  • 1941 ― Быдӟым Атыкай ож вакытэ югослав армилэн капитуляциез сярысь акт гожтэмын.
  • 1945Быдӟым Атыкай ож: Монтезе итальян кар немец войскоолэсь мозмытэмын.
  • 1964 — Ford Motor Company Ford Mustang автомобиль поттыны кутскиз.
  • 1968совето телевидениын нырысьсэ эфире потӥз «В мире животных» программа.
  • 1970 — Пол Маккартни McCartney нимо нырысетӥ сольной альбомзэ поттӥз.
  • 1980 — Южная Родезия Зимбабве шуыса нимаськыны кутскиз.
  • 1982 — англи королева Елизавета II Канадаез быдэсак эриклыко шуыса ялӥз но Канадалэсь выль Конституцизэ шонерен лыдъяз.
  • 1992 — РФ Калык депутатъёслэн VI ӧтчамазы Ельцинлэн кичӧлтэмезъя Россилы кык официальной ним юнматэмын — «Росси Федерация» но «Россия».
  • 2005 — Красноярск улосвылэз Таймырен но Эвенкиен огазеян сярысь референдум ортчиз.
  • 2022 — Лымшор Африкаын ву басьтон.
Семён Щедрин

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1745 — Семён Щедрин (кулэмын 1804), ӟуч живописец-пейзажист, академик.
  • 1959 — Шон Бин, Великобританиысь киноактёр.
  • 1964 ― Андрей Борисенко, лётчик-космонавт, Россилэн Героез.
  • 1968 — Валерия, Россиысь кырӟась.
  • 1974 — Виктория Бекхэм, Англиысь кырӟась, кырӟан гожъясь, эктӥсь, модель, актриса, дизайнер.

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1790 — Бенджамин Франклин, Америкаысь югдытӥсь, кун ужась, тодосчи.
  • 1919 — Виктор Обнорский, ӟуч революционер.
  • 1942 — Дмитрий Ушаков, ӟуч филолог.
  • 1993Тургут Озал, Турцилэн 8-тӥ президентэз.
  • 2008 — Михаил Танич, кылбурчи, Россиысь калык артист.
  • 2014 — Габриэль Гарсиа Маркес, Колумбиысь гожъяськись, Нобель премилэн лауреатэз (1982).


Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур