Дэри черкогурт

Википедиысь материал
Черкогурт
Дэри черкогурт
Флагез Гербез
Флагез Гербез
56°47′25″ с. ш. 53°22′50″ в. д.GЯO
Кун
Историез но географиез
Часовой поясэз UTC+04:00
Улӥсез
Улӥсез
Цифровой идентификаторъёс
Телефон кодэз 3412
Почта индекс 427000

zavjalovo.ru
Возьматоно/ватоно картаосты
Дэри черкогурт на карте
Дэри черкогурт
Дэри черкогурт
Логотип РУВИКИ.Медиа Медиафайлъёс РувикиМедиа пушкын

Дэри (яке Завьял, ӟуч: Завьялово) — Удмурт шаерысь бадӟым черкогурт, Дэри ёрослэн но Дэри гурт поселенилэн шорсюлмыз. Татын 10 сюрс 384 адями улэ. Интыяськемын Быдвай шур дурын. Дэри черкогуртысен Ижкарозь — 12 иськем.

Нимыз сярысь

Филологи тодосъя доктор М. Г. Атаманов Дэри топонимлэсь кылдэмзэ тазьы валэктэ: нырысьсэ Дэри сярысь веран пусъемын 1710-тӥ арын ортчем переписьын. Арске нуись сюрес вылын Дери-Чудья гурт, пе, вань — со ик Завьялово. Завьял — гуртэз кылдытӥсьлэн нимыз. Дэри гурт ним потэмын Дерьянка шурлэн ӟуч нимыз бордысь, дэри, напра шуэмез возьматэ. Чудья — удмурт воршуд ним.

Историез

1710-тӥ арын гуртын 55 юрт вылэм, улӥсьёсыз удмуртъёс гинэ. 1859-тӥ арын ортчем ревизияя Дэри черкогуртын 96 юрт вылэм ини. Улӥсез 731 адями. Татын асьсэлэн почтазы, тодон-валан сётонъя училищезы, 4 вукозы но кебитсы вылэм.

1917-тӥ арозь Дэри черкогурт пичи гурт гинэ вал. Ульчаос туж вакчиесь вал, тужгес кузьзэ Бадӟым ульча шуо вал. Али дыре сое Пугачевлэн урамез нимало. Мукетыз чебер урам — Черк ульча. Татӥ пудо-животэз нуыны-вайыны ӧз лэзьылэ. Али та Октябрь урам луэ. Берлогес удмурт ульча нимъёсты ӟуч нимъёсын воштӥзы. 20-тӥ дауре татчы трос ӟуч калык вуиз. Соин черкогуртын кылдӥсь ульчаослы но ӟуч нимъёс лякиськизы. Озьы Дэриын Южный-1, Южный-2, Медик, Пугачёвский, Солнечный, Северный микрорайонъёс кылдӥзы.

1929-тӥ арын Вотской областьын Иж ёрос кылдӥз. Отчы ик пыриз Дэри черкогурт но. Дэри ёрос 1937-тӥ арын кылдӥз, солэн шорсюлмыз луиз Дэри черкогурт.

Инфраструктураез

Дэри черкогуртын вань шоръёзо школа, спортъя школа, кык нылпи сад, пионеръёслэн юртсы (усьтэмын 1967-тӥ арын), культурая юрт, ёрос больница. 1998-тӥ арын 22-тӥ куарусёнэ Дэри ёрос администрацилэн йырыз «Дэриын шаертодонъя музей но Лулчеберетъя парк усьтон сярысь» пуктэт юнматӥз. Кык ар ӵоже ёросын улӥсьёс музейлы экспонатъёс люказы-бичазы. 2000-тӥ арын 4-тӥ шуркынмонэ музей усьтӥськиз. Али музейлэн валтӥсь фондаз 4000-лэсь ятыр экспонатъёс утисько. Дэриын трос вузъюртъёс ужало. Соос пӧлын 4 супермаркет: 1 «Ижтрейдинг», 1 «Магнит» но 2 «Пятёрочка».

Транспорт

Завьял — автомобиль сюрес герд. Татын Гольян шоссе Ижкарлэн котырес сюресэныз герӟаське. Кык чуръем Гольян шосселэн Иж но Дэри вискысь люкетэз ялан автотранспортэн тырмытэмын луэ.

Ижысен Дэриозь трос транспорт ветлэ: 301-тӥ, 319-тӥ, 321-тӥ, 357-тӥ номеро автобусъёс, 341-тӥ, 353-тӥ (363-тӥ), 367-тӥ номеро маршрутъя таксиос. Соослэн мынонзы-ветлонзы радъямын черкогуртысь Гольян урамтӥ но Калинин урамтӥ.

Спорт Дэриын

Спортэз удысын черкогуртын трос вормонъёс басьтэмын. Татысь стадионъёсын кӧня ке пол радъяськылӥзы толалтэ но гужем ортчись элькун гурт шудонъёс. Таӵе ӵошатсконъёсын Дэри ёрослэн командаез котьку сямен азьпал радэ потылэ.Тросэз Дэриын вордскем-будэм спортсменъёс быдэс Россиын но дуннеын тодмо луэмын. Кылсярысь, калыккуспо классъем спортъя мастер, дуннеысь чемпион Нина Парамонова, тодмо биатлонистъёс, агай-вынъёс Валерий но Сергей Журавлёвъёс, биатлонъя дуннеысь чемпион Александр Ушаков.

Валэктонъёс