5-тӥ пӧсьтолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 186-тӥ нуналыз (касьян аре — 187-тӥез). Ар пумозь 179 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 38 минутэ ӝужа, пуксе 21 час 16 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 17 час 38 минут.
🌖 Синӥсь Толэзь (будэмез 19.90 нунал).
Нунал тодметъёс
- Евсей нунал (ӟуч: Евсеев день). Та нуналэз вашкала дырысен пумиськонъёслы но куноослы сӥзем нуналэн лыдъяло.
- Туннэ куазь зоро ке — ю-нянь удалтоз.
- Бус ярдур кузя вӧлске ке — куазь кот луоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Василий, Геннадий, Зина, Галактион, Ульяна.
Венесуэла дуннелэн мутусаз
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс
Тумошо праздникъёс
- Бикинилэн дунневыл нуналыз.
- Механической карандашлэн нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
Россиын но дуннеын
Ӟеч мылкыдо шудонъёслы сӥзем марка
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1972 — Загребин Алексей Егорович — росси историк, этнолог, Россиысь Кун Думалэн VII ӧтчамысьтыз депутат, Россиысь «Единая Россия» партиысь фракциезлэн ёзчиез, Россиысь наукаосъя академилэн Урал ёзысьтыз Историяя, кылъя но литературая Удмурт институтысь дышетонъя но наукая комитетлэн ёзчиез, наукая кивалтӥсь. РАН-ысь профессор, Удмурт Элькунысь наука удысысь дано ужась. РАН-ысь Этнологияя но антропологияя институтлэн директорез.
- 1947 — Пётр Фомин, Удмуртиысь дано архитектор но лэсьтӥськись.
- 1954 — Владимир Шевкунов, Удмуртиысь лэсьтӥськись архитектор.
- 1957 — Юлия Байтерякова, удмурт педагог.
- 1964 — Валерий Медведцев, Удмуртиысь биатлонист, СССР-ысь спортъя дано мастер, тренер.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1802 — Павел Нахимов, ӟуч флотоводец, адмирал.
- 1857 — Клара Цеткин, немец но калыккуспо коммунистической движение пыриськись.
- 1866 — Алексей Путилов, промышленник, Путилов заводъёслэн кузёзы.
- 1879 — Дуайт Дэвис, Америкаысь теннисэн шудӥсь, собере США-лэн правительствоезлэн ёзчиез.
- 1901 — Сергей Образцов, совето режиссёр, Мускоысь Шор мунё театрлэн кылдытӥсез но кивалтӥсез, СССР-ысь калык артист.
- 1932 — Дьюла Хорн, венгер политик, премьер-министр 1994—1998 аръёсы.
- 1974 — Тутта Ларсен, Россиысь телепередачаосты нуись, виджей.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1932 — Саша Чёрный, ӟуч кылбурчи но проза гожъясь.
- 1966 — Дьёрдь де Хевеши, венгер химик, Нобель премилэн лауреатэз (1943).
- 1995 — Юри Ярвет, Эстониысь совето актёр, режиссёр, СССР-ысь калык артист.
Валэктонъёс