1-тӥ пӧсьтолэзе — Григориан дырпусъя — арлэн 182-тӥ нуналыз (касьян аре — 183-тӥез). Ар пумозь 183 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 35 минутэ ӝужа, пуксе 21 час 19 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 17 час 44 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 15.90 нунал).
Нунал тодметъёс
- Виль тыл[1]. Гужемлэн шорыз (ӟуч: Макушка лета) яке Ӟольгыри уйёс (ӟуч: Воробьиные ночи) шуо та вакытэз калыкын. Та нуналэ, пе, адямилы шундылэн кужымез юрттэ[2].
- Ӵукнаысен бус вӧлскиз ке — нуназе шундыё, пӧсь луоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Александр, Василий, Виктор, Леонтий, Никанор, Сергей, Платон, Роман, Варула, Закхей, Алфей, Николай.
Ижысь Александро-Невской собор
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- Боевой действиосысь ветеранъёслэн нуналзы[3].
- Режиссёрлэн нуналыз;
Йӧскалык праздникъёс
- Россия
Россия — Реставраторлэн нуналыз[4][5][6].
Бурунди — Асэриклык басьтон нунал;
- Канада
Канада — Канадалэн нуналыз;
- Китай
Китай — Коммунистической партиез кылдытон нунал;
Руанда — Асэриклык басьтон нунал;
- Суринам
Суринам — Эрикоослэн нуналзы (Кетикоти).
Тумошо праздникъёс
- Кыкетӥ паларлэн кутсконэз;
- Шундылэсь утись очки кылдытон нунал;
- Пунӥськисьёслэн нуналзы.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
- 1923 — Ижын областьысь гурт возёсъя но ӧнеръёсъя нырысетӥ адӟытон усьтӥськиз.
- 1933 — Камбаркаын Уралдревлес системае пырись литейно-механической завод радъямын.
- 1937 — УАССР-ысь Эгра ёрослэн калык дышетонъя отделэз кылдытэмын.
- 1958 — Киясаысь техника тупатъян-выльдон станция радъямын.
- 1961
- Удмуртилэн шоркараз, металлургической заводлэсь газ участоксэ Ижкар коммунальной хозяйстволы сётыса, газ хозяйствоез уже кутонъя «Горгаз» контораез кылдытӥзы.
- Ижын синтэмъёслы нимысьтыз библиотека усьтэмын.
- 1963 — Глазкарын шаертодонъя музей усьтӥськиз.
- 1966 — Сюмси черкогуртын пиналъёслы крезьгуро школа усьтэмын.
- 1968 — УАССР-ысь Эстӥськон промышленностья управленилэн Воткалась гортопсбытэз радъямын.
- 1974 — Ува посёлокын усьтэмын шаертодонъя ёрос музей.
- 1987 — Ижкарысь Устинов ёрослэн калык дышетонъя отделэз кылдытэмын.
- 1987 — Ижысь Устинов ёрослэн вордӥськем нуналыз. 1987-тӥ арын 1-тӥ пӧсьтолэзе Ёрос кенешысь калык депутатъёслэн нырысетӥ сессизы ортчиз. Исполкомлы тӧрое Загайнов Валерий Фёдорович быръемын вал.
- 1990
- Александро-Невской соборлэн («Колосс» кинотеатрлэн) юртэз оскисьёслы берен сётэмын.
- Удмурт АССР-ысь каръёсъя но ёросъёсъя налоговой кун инспекция кылдытэмын.
- 1874 — усьтӥськиз Сарапулысь окружной суд. Татын Ватка губерниысь куинь уездъёсысь ужъёсты эскерылӥзы: Сарапул, Алабо но Малмыж. Ӵапак татын XIX даур пумын данэ потэм Мултан ужъя суд ортчиз: адями курбон сётонын янгыше уськытэм удмуртъёсты утьыса Владимир Короленко вераськиз.
Россиын но дуннеын
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1646 — Готфрид Вильгельм Лейбниц, немец философ-идеалист, математик, физик но изобретатель.
- 1818 — Игнац Филипп Земмельвайс, венгер акушер, асептикалэн пионерез.
- 1889 — Вера Мухина, скульптор, «Рабочий но колхозница» скульптураез кылдытӥсь.
- 1895 — Леонтий Кирюков, Мордовиысь мокша композитор, хоровой дирижёр, Мордовиысь калык артист.
- 1916 — Иосиф Шкловский, совето астроном, астрофизик.
- 1925 — Клара Лучко, киноактриса, СССР-ысь калык артист.
- 1961 — Диана принцесса, Уэльсысь принцесса.
- 1967 — Памела Андерсон, Канадаысь фотомодель, актриса.
- 1996 — Аделина Сотникова, Россиысь фигурист, олимпи чемпион (2014).
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1876 — Михаил Бакунин, ӟуч мыслитель, анархист.
- 1884 — Эдуард Тотлебен, ӟуч ожгар ужась, инженер-генерал.
- 1896 — Гарриет Бичер-Стоу, Америкаысь гожъясьчи.
- 1944 — Таня Савичева, Ленинградысь школаын дышетскись, ваньмызлы тодмо «блокадной дневниклэн» авторез.
- 2002 — Михаил Круг, Россиысь кырӟась.
- 2004 — Марлон Брандо, Америкаысь актёр, «Оскар» премилэн лауреатэз.
- 2009 — Людмила Зыкина, кырӟась, СССР-ысь калык артист, Социалистической Ужысь Герой.
Валэктонъёс