30-тӥ толсуре
30-тӥ толсур — Григориан дырпусъя — арлэн 364-тӥ нуналыз (касьян аре — 365-тӥез). Ар пумозь 1 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 9 час 2 минутэ ӝужа, пуксе 15 час 52 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 6 час 49 минут.
🌔 Йылӥсь Толэзь (будэмез 10.08 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Данилалэн нуналыз. Та нунал толсурез дыртытэ, Ымусьтонэз матэктытэ, шуо. Вашкала дыръя та нуналэ туж зол гур эсто вылэм, шунытэз кык нуналлы, пе, мед окмоз. Кисые одно ик бумага коньдон поныны дэмлало, быдэс ар, пе, ёрмонэз медаз тодылы. Та нуналэ уг яра киужен вырыны, бирды вурыны, соин ӵош выляз аре вуж сюлмаськонъёс выжозы. Уг яра беромыны, шуддэ келялод, шуо.
- Та нуналэ пелляськиз ке — мушъёс умой палэпъяськозы.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Александр, Азария, Анон, Даниил, Денис, Иван, Михаил, Никита, Николай, Пётр, Сергей.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
СССР — CCCΡ-лэн нуналыз (ӟуч Дeнь Coюзa Coвeтcкиx Coциaлиcтичecкиx Ρecпублик)[1].
Мадагаскар — Элькунлэн нуналыз.
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Кыз шудонъёслэн нуналзы (ӟуч День ёлочных игрушек).
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1953 — Глазовын пудо эмъян юрт усьтэмын.
- 1965 — Ижысь машина лэсьтон завод улсын художественной конструирования служба кылдытэмын.
- 1998 — Удмурт Элькунысь огъя сюресъёсты азинтонъя, возёнъя но умоятонъя межведомственной региональной комисси кылдытэмын.
Россиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1916 — вимын Григорий Распутин.
- 1922 — РСФСР, БССР, УССР но ЗСФСР огазеяськыса СССР кылдытӥзы.
- 1941 — Керченско-Феодосийской операци дыръя Керчь, Феодосия но Калуга каръёс мозмытэмын.
- 1995 — Росси Федерациысь Сӥё-дано нимъёс радъямын.
Дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 533 — Юстинианлэн Дигестаосыз но Институциосыз кужымлыко луиллям.
- 1066 — мусульманской Гранадаын еврей погром вылэм.
- 1806 — Турция Россия имперлы ож ялӥз.
- 1921 — Прокофьевлэн «Любовь к трём апельсинам» операезлэн Чикагоын дунне премьераез ортчиз.
- 1947 — Михай I румын престоллэсь куштӥськиз.
- 2004 — Буэнос-Айресын «Республика Кроманьон» клубын тылпу потэмен сэрен 194 мурт бырыны шедиз.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1913 — Пётр Блинов, совето удмурт гожъяськись.
- 1927 — Владимир Сипайлов, Удмуртиысь инженер-механик, Ижысь техникая кун университетлэн профессорез.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 39 — Тит Флавий Веспасиан, Римлэн 10-тӥ императорез.
- 1865 — Редьярд Киплинг, Англиысь гожъяськись.
- 1905 — Даниил Хармс, ӟуч совето гожъяськись но кылбурчи.
- 1969 — Керсти Кальюлайд, эстон экономист но политик, Эстониысь нырысетӥ нылкышно-президент.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1988 — Леонид Васильевич Рыков (ворд. 1921-тӥ арын 15-тӥ тулыспалэ Дэбес ёросысь Князево гуртын), Быдӟым Атыкай оже пыриськем мурт. 1-тӥ Белорус фронтысь 16-тӥ воздушной армилэн 9-тӥ гвардейской уйин лобась бомбардировочной авиационной дивизилэн 44-тӥ гвардейской бомбардировочной авиационной полклэн эскадрильяезлэн командирез, гвардиысь старшой лейтенант. Совето Союзлэн Героез (1946).
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1863 — Александр Муравьёв, декабрист.
- 2006 — Саддам Хусейн виемын, Ираклэн президентэз (1979—2003).
- 2009 — Василий Шандыбин, политик, Россиысь кун думалэн депутатэз (КПРФ).