9-тӥ толсуре
9-тӥ толсур — Григориан дырпусъя — арлэн 343-тӥ нуналыз (касьян аре — 344-тӥез). Ар пумозь 22 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 58 минутэ ӝужа, пуксе 15 час 55 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 6 час 56 минут.
🌘 Вуж Толэзь (будэмез 29.24 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2026-тӥ ар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
Юрийлэн нуналыз (ӟуч: Юрьев день). Та нуналозь, пе, вань тыронъёсты тырыса быдтоно, выляз аре кулэяськоно медаз луы шуыса[1]. Удмурт калык дырпусъя Обыда уллян нунал. Йӧ вылэ потыса, азьпал улондэ кылзоно, шуо, та нуналэ[2].
- Та нуналэ куазь кезьыт кариськиз ке ― быдэс толзэ кезьтыт улоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Илья, Гeopгий, Иннoкeнтий, Никoлaй, Миxaил, Пётp
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
— Коррупциен нюръяськонлэн калыккуспо нуналыз.
— Геноцидлы луыса быремъёсты буре ваён калыккуспо нунал[3].- Грузчиклэн нуналыз.
Йӧскалык праздникъёс
Россия — Атыкай музъемез утись Геройёслэн нуналзы.
Россия — Чугун сюрес транспортэз утись ведомственной охраналэн нуналыз.
Тумошо праздникъёс
— Толсур открыткалэн нуналыз[4].- Имбирьлэсь парем чайлэн нуналыз.
- Тӧдьы куакалэн нуналыз.
- Компьютер шырлэн кылдон нуналыз.
- Оле-Лукойелэн вордӥськон нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
- 1954 — Игра чугун сюрес станци котырысь улон инты рабочей посёлоклы пӧрмиз.
- 1989 — Ижын усьтӥськиз Удмурт лулчеберетъя улоскуспо мерлэн учредительной съездэз.
- 2018 — Ижкар вокзалысь рейсэ потӥз нырысетӥез кык этажъем «Италмас» поезд.
Россиын но дуннеын
- 1425 — римской папа Мартин V кылдытӥз Лёвенысь католической университетэз, Бельгиысь тужгес вужез лыдъяське.
- 1836 — Петербургын нырысьсэ пуктэмын М. И. Глинкалэн «Жизнь за царя» («Иван Сусанин») операез.
- 1903 — Франциысь парламент нылкышноослы быръён право сётӥсь законопроектлы огкылысь пумит кариськиз.
- 1905 — Аристид Брианлэн ӵектэмезъя Франциын черкез кун бордысь висъян сярысь вуж кат кутэмын.
- 1917 — крым бигеръёслэн курултайзы Крым калык республикаез кылдытон сярысь ялӥз.
- 1931 — Кыктэтӥ испан республика ялэмын.
- 1941 — Елец но Венёв совето каръёс фашистъёслэсь мозмытэмын.
- 1953 — «Дженерал Электрик» компания вань ужась коммунистъёсты ужысь палэнтон сярысь ялӥз.
- 1968 — Дуглас Энгелбарт возьматӥз лабораторияз лэсьтэм компьютер шырез.
- 1990 — Польшалэн вань калыкен быръем нырысетӥ президентэз луиз Лех Валенса.
- 2005 — Лондонын «Рутмастер» моделен автобусъёслэн ветлонзы дугдытэмын.
- 2006 — Мускоысь наркологияя эмъяськонниын потэм тылпуэн сэрен 45 адями бырыны шедиз.
Вордӥськизы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1919 — Василий Карпунин, Удмуртиысь инженер-механик, профессор, ИжГТУ-лэн ректорез.
- 1934 — Пётр Семёнов, Удмуртиысь калык суредась
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1608 — Джон Мильтон, Англиысь кылбурчи, политик но визьмалпась.
- 1712 — Савва Яковлев (кул. 1784), ӟуч ужбергатӥсь, заводчик, меценат.
- 1842 — Пётр Кропоткин, анархизмъя ӟуч теоретик, историк, литератор.
- 1900 — Хасан Туфан, бигер кылбурчи, гожъяськись.
- 1915 — Элизабет Шварцкопф, Германиысь кырӟась (сопрано).
- 1946 — Соня Ганди, Индиысь политик.
- 1952 — Анатолий Вассерман, Россиысь журналист но политикая консультант.
- 1953 — Джон Гэвин Малкович, Америкаысь актёр, продюсер но режиссёр, «Оскар» премилэн кык полэс номинантэз.
Кулӥзы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
Валэктонъёс