25-тӥ коньывуонэ
25-тӥ коньывуон — Григориан дырпусъя — арлэн 298-тӥ нуналыз (касьян аре — 299-тӥез). Ар пумозь 67 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 7 час 37 минутэ ӝужа, пуксе 17 час 17 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 9 час 39 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 3.14 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Кизили чотан нунал[1] (ӟуч: Андрон Звездочёт). Та уе, вуоно ар сярысь тодон понна, уйшорозь кизилиё инбамез чаклало вылэм[2].
- Инмын кизилиос яркыт пишто ке ― вуоно арын кӧжы удалтоз. Нош матысь дыре кынтылоз.
- Кизилиос ляб пишто ке ― куазь шуныт возиськоз на.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Aмфилox, Бoгдaн, Дoминик, Кузьма, Тapac, Мapтин, Aлeкcaндp, Дapья, Дeниc, Ивaн, Никoлaй.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
ООН — Нылкышноослэн тупаса улон понна нюръяськон калыккуспо нуналзы (ӟуч: Международный день борьбы женщин за мир).
- Суредасьлэн калыккуспо нуналыз (ӟуч: Международный день художника).
- Опералэн дунневыл нуналыз (ӟуч: Всемирный день оперы).
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россия —
- Таможенниклэн нуналыз (ӟуч: День таможенника).
- Кабель поттон удысын ужасьёслэн нуналзы (ӟуч: День работника кабельной промышленности России).
Белоруссия — пызь изӥсьёслэн праздниксы (ӟуч: Праздник мельников)[3].
Гренада — Таукарон нунал (ӟуч: День Благодарения)[4].
Казахстан — Элькунлэн нуналыз (ӟуч: День Республики).
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Шампанскойлэн калыккуспо нуналыз (ӟуч: Международный день шампанского).
- Макаронлэн дунневыл нуналыз (ӟуч: Всемирный день макарон).
- Лемурлэн дунневыл нуналыз (ӟуч: Всемирный день лемура).
- Мадиськон веран нунал (ӟуч: День загадывания загадок загадок).
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1898 — Балезиноын нылкышноослы покчиёзо школа усьтэмын.
- 1965 — УАССР-ын Нюлэс возёсъя министерство кылдытэмын.
- 1974 — Тяма гурт дорын Ижкарлэн выль аэропортэз усьтӥськиз.
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1415 — Сю аръем ож: Азенкур дорын ожмаськонын англичанъёс французъёсты вормизы.
- 1653 — Алексей Михайлович эксэйяськон вакытэ Таможенной устав кылдытэмын. Со уставъя Россиын огъя рублёвой пошлина юнматэмын. Туала вакытэ Таможенниклэн нуналыз шуыса пусйиське (1995-тӥ арысен).
- 1825 — США-ын Эри канал усьтэмын, со Быдӟым тыосты Гудзон шур пыр Нью-Йоркен герӟаз.
- 1854 — Крым ож: капчиятэм кавалерийской бригадалэн Балаклава котырын легендарной ожмаськонэз кутскиз.
- 1913 — нырысьсэ шудэмын «Polenblut» («Поляк вир») оперетта («Барышня-крестьянка» повестья).
- 1924 — парламентэ быръёнъёс азьын Британиын Зиновьевлэн ӧрекчам гожтэтэз печатламын.
- 1944 — Лейте шормуӵ вӧзын историысь тужгес бадӟымез зарезь ожмаськон ортчиз.
- 1955 — Америкаысь «Tappan Company» фирма нырысьсэ микроволновой гурез адӟытӥз.
- 1990 — Нырысьсэ эфире потӥз «Поле чудес» теле-шудон.
- 1992 — Кунгожсьӧр кылъёсты дышетонъя «Санта Лингва» учебно-методической огазеяськон кылдытэмын.
- 2001 — Microsoft Windows XP потӥз.
- 2003 — Новосибирскысь Толмачёво аэропортын Михаил Ходорковский пытсэт улэ басьтэмын.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1906 ― Иван Опалёв, Глаз ёросысь Быдӟым Атыкай оже пыриськись, Совето Союзлэн Героез.
- 1919
- Алексей Коновалов, Совето Союзлэн Героез, УАССР-ысь Гурт возёсъя министерстволэн инспекторез (1940-1941).
- Александр Александров, Удмуртиысь историк, шаерчи, истори наукаосъя кандидат.
- 1923 — Виталий Васильевич Микрюков, Быдӟым Атыкай ожысь лётчик, Удмуртиысь Совето Союзлэн Героез, капитан.
- 1927 — Николай Пономарёв, металлургической производствоез кылдытӥсь, «Ижсталь» заводлэн кивалтӥсез (1980—1988).
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1825 — Иоганн Штраус, Австриысь крезьгурчи, дирижёр но скрипкаен шудӥсь.
- 1838 — Жорж Бизе, француз крезьгурчи.
- 1881 — Пабло Пикассо, Испаниысь суредась.
- 1906 ― Яныш Ялкайн, пор гожъяськись.
- 1926 — Галина Вишневская, оперной кырӟась (сопрано), актриса, театральной режиссёр, дышетӥсь, СССР-ысь Калык артистка, М. Ростроповичлэн кышноез.
- 1931 — Анни Жирардо, француз киноактриса.
- 1933 — Райя Раакел Бартенс, Финляндиысь кылчи но берыктӥсь, Хельсинки университетысь профессор.
- 1938 — Михаил Губогло, Россиысь тодосчи, истори наукаосъя доктор.
- 1979 — Михаил Галустян, Россиысь шоумен, юморист.
- 1984 — Кэти Перри, Америкаысь поп-кырӟась.
- 1985 — Владислав Топалов, Россиысь поп-кырӟась.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1647 — Евангелиста Торричелли, Италиысь математик но физик.
- 1843 — граф Евграф Комаровский (ворд. 1769), ӟуч генерал, историяя мемуаръёслэн авторзы.
- 1974 — Екатерина Фурцева, совето кун но партийной ужась, СССР-ысь культурая министр (1960—1974).
- 2008 — Муслим Магомаев, оперной но эстрадной кырӟась (баритон), СССР-ысь калык артист.