15-тӥ коньывуон — Григориан дырпусъя — арлэн 288-тӥ нуналыз (касьян аре — 289-тӥез). Ар пумозь 77 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 7 час 13 минутэ ӝужа, пуксе 17 час 40 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 10 час 27 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 3.78 нунал).
Нунал тодметъёс
- Киприянлэн но Устиньялэн нуналыз (ӟуч: День Киприяна и Устиньи), та курадӟытэм вӧсьлыко муртъёс сьӧд кужымъёслэсь утё. Воргоронъёс Куприянлы вӧсясько, нылкышноос ― Устиньялы, шуо.
- Туннэ тӧл уйпалась пельтэ ке ― тол вазь вуоз.
- Туннэ куазь сайкыт шундыё ке ― кӧня ке арня сыӵе ик шулдыр возиськоз на.
- Нимнуналзэс пусъё
- Aндpeй, Aнна, Дaвид, Кoнcтaнтин, Кaccиaн, Пётp, Фeoктиcт, Бopиc.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- Йӧскалык праздникъёс
- Бразилия
Бразилия — Дышетӥсьлэн нуналыз.
Шри-Ланка — Писпу мерттон нунал.
- Индия
Индия — Студентлэн нуналыз.
- США
США — Вуриськыны яратӥсьёслэн нуналзы.
- Тумошо праздникъёс
- Сӥзьыл куар октон нунал.
- Импровизаторлэн нуналыз.
- Киез миськонлы сӥзем дунневыл нунал.
Луэм учыръёс
- Удмуртиын
- Россиын но дуннеын
- 533 — византи полководец Велизарий, вандалъёслэсь таласа, Карфагенэ пыриз .
- 1582 — папа Григорий XIII григориан дырпусэз кутӥз.
- 1570 — Пхеньян кар инъямын, Уйпал Кореялэн шоркарез.
- 1666 — англи король Карл II нырысьсэ жилет дӥсяз, солы луыса, выль мода кылдӥз.
- 1806 — Росси империлэн пушпӧлаз Баку ханство пыртэмын.
- 1815 — Наполеон Атлантикаысь Дун-чылкыт Елена нимо шормуӵе вуттэмын.
- 1883 — Ригаын кылдытэмын ӟуч драмая театр.
- 1904 — Ӟуч-япон ож: Балти флот Ревельысь Порт-Артуре кошкиз.
- 1928 — «Граф Цеппелин» дирижабль Атлантической океан вадьсытӥ лобыса ортчиз но Нью-Джерси штатын музъем вылэ пуксиз.
- 1940 — киноэкранъёс вылэ Чарли Чаплинлэн «Великий диктатор» фильмез потӥз.
- 1941 — Каганович Муско метрополитенэз быдтон сярысь Косэт гожтӥз (мукет нуналаз со Косэт палэнтэмын вал).
- 1959 — СССР-ысь КГБ-лэн агентэз украин националистъёслэсь валтӥсьсэс Степан Бандераез вииз.
- 1961 — Лондонын эрикрадъёсты утись «Эмнисти Интернэшнл» огазеяськон кылдытэмын.
- 1964 — дуннеысь тужгес бадӟымез «Дружба» нефтепровод ужаны кутскиз.
- 1967 — Волгоградын «Родина-мать» монументэз лэсьтон йылпумъямын.
- 1970 — СССР-ын нырысетӥез самолётэз тушмонъёсын киултон учыр пусъемын. Ан-24 самолёт пассажиръёсын валче Турцие вуттэмын, виемын солэн бортпроводницаез Надежда Курченко.
- 1990 — совето азьветлӥсь Михаил Горбачёв, шара луон сярысь политикаез быдэстэмез но калыккуспо шуг-секытъёсты палэнтыны быгатэмез понна, Нобель премиен пусъемын.
- 1998 — ужаны кутскиз Почта Mail.ru. сервис.
- 1999 ―
- ОРТ-лэн эфирысьтыз палэнтэмын «Что? Где? Когда?» телепрограмма.
- кылдытэмын «Мельница» росси фолк-рок-группа.
- 2000 — Парижын Монмартрын усьтэмын «Яратон борддор» («Стена любви») быдӟалаез 40 м², со борддорын 311 кылын «Мон тонэ яратӥсько» шуыса гожтэмын.
- 2003 — Китай аслэсьтыз нырысетӥзэ пилотэн валтӥсь «Шэньчжоу-5» инсьӧр корабльзэ лэзиз.
Алексей Кольцов, ӟуч кылбурчи
Вордӥськизы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1964 — Чижов, Алексей Рудольфович — совето но росси спортсмен. СССР-ысь чемпион (1990), Россиысь чемпион (2016). Дуннеысь кубокын 2018-тӥ арын огъя зачётын вормись.
- 1934 — Федосья Тубылова, Удмуртиысь культура удысын ужась, «Зарни шеп» фольклоръя калык ансамблен кивалтӥсь.
- 1936 — Риф Насибуллин, Ижысь кылчи, филологи наукаосъя доктор.
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 70 а. э. азьвыл — Публий Вергилий Марон, вашкала рим кылбурчи.
- 1608 — Эванджелиста Торричелли, Италиысь математик но физик.
- 1809 — Алексей Кольцов, ӟуч кылбурчи.
- 1814 — Михаил Лермонтов, ӟуч кылбурчи.
- 1844 — Фридрих Ницше, немец философ.
- 1897 — Илья Ильф, совето гожъяськись.
- 1917 — Золтан Фабри, Венгриысь кинорежиссёр.
- 1961 — Вячеслав Бутусов, Россиысь рок-крезьгурчи, «Nautilus pompilius» но «Ю-Питер» группаослэн валтӥсьсы.
- 1976 — Николай Басков, эстрада но опера кырӟась (тенор), Россиысь калык артист.
Мата Хари, тодмо шпионъёс пӧлысь одӥгез
Кулӥзы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1817 — Тадеуш Костюшко, Польшалэн но Беларусьлэн йӧскалык геройзы.
- 1822 — Ришельё Арман Эмманюэль дю Плесси, француз но ӟуч кун ужчи.
- 1833 — Михаил Огинский, Польшаысь крезьгурчи но политика удысын ужась.
- 1917 — Мата Хари, эктӥсь, куртизанка, Нырысетӥ дунневыл ожысь тодмо шпионъёс пӧлысь одӥгез.
- 1946 — Герман Геринг, нацист Германилэн но гестаполэн кивалтӥсьёссы пӧлысь одӥгез.
- 1959 — Степан Бандера, украин националист.
- 1981 — Золтан Хусарик, Венгриысь режиссёр.