24-тӥ шуркынмон — Григориан дырпусъя — арлэн 328-тӥ нуналыз (касьян аре — 329-тӥез). Ар пумозь 37 нунал кылемын.4
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 39 минутэ ӝужа, пуксе 16 час 15 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 7 час 36 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 14.24 нунал).
Нунал тодметъёс
- Удмурт калык дырпусъя Мудорез выльдон нунал[1]. (ӟуч: Фёдор Студёный) та нунлысен музъем кынме ини. Туннэ коркась пилиськем сэрам посудаез куштоно, шуо, соин ӵош, пе, шуг-секытъёс мед кошкозы[2].
- Туннэ куазь кот ке ― кема дыр ӵоже кот улоз на.
Нимнуналзэс пусъё
- Виктop, Викeнтий, Мaкcим, Cтeфaнида, Фёдop, Евгeний
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- Эволюцилэн нуналыз.
- Библилэн калыккуспо нуналыз.
Йӧскалык праздникъёс
- Россия
Россия — Моржлэн нуналыз.
- Таджикистан
Таджикистан — Кун флаглэн нуналыз.
- США
США — Эшъёслэн нуналзы (Карнегилэн вордӥськем нуналаз).
- Турция
Турция — Дышетӥсьлэн нуналыз.
Тумошо праздникъёс
- Корка кузёез йӧлын куноятон нунал.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
Россиын но дуннеын
- 1642 — Абель Тасман шормуӵез усьтӥз но солы аслэсьтыз нимзэ сётӥз.
- 1817 — Истомина балериналы синмаськемъёс куспын ньыль полэс дуэль ортчиз, ыбылӥськемъёс пӧлысь одӥгез вал А. С. Грибоедов.
- 1861 — эксэйлыко Россиын Министръёслэн кенешсы кылдытэмын.
- 1870 — «Жизнь за царя» постановкаен усьтӥськиз Пермьысь оперной театр.
- 1905 — Севастопольын лейтенант Пётр Петрович Шмидт кивалтэм улсын морякъёслэн ӝутсконзы кутскиз.
- 1956 — КПСС-лэн ЦК-ез калмыкъёслы, карачаевецъёслы, балкарецъёслы, чеченъёслы но ингушъёслы выльысь йӧскалык автономи сётӥз.
- 1960 — Парижысь УЛИПО литературной кружоклэн нырысетӥ люкаськемез ортчиз.
- 1974 — Люси лысьӧм шараямын — адями эволюцилэн «тырмымтэ ёзэз».
Вордӥськизы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1887 — Пастухов, Иван Дмитриевич — Ижысь пыӵалтӥрлык поттон заводысь ужась, революционер-большевик, Учредительной cобранилэн депутатэз, Уралын совето власть юнматон понна нюръяськись, Ижысь горсоветлэн тӧроез.
- 1899 — Николай Косолапов, Удмуртиысь суредась.
- 1937 — Пантелей Кузнецов, удмурт крезьгурчи но кылбурчи.
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1632 — Бенедикт Спиноза, Нидерландысь философ.
- 1729 (1730) — Александр Суворов, ӟуч полководец, генералиссимус.
- 1873 — Л. Мартов (Юлий Осипович Цедербаум), Россиысь политик, публицист, революционер.
- 1888 — Дейл Карнеги, Америкаысь дышетӥсь, лектор, гожъяськись.
- 1913 — Джеральдин Фицджеральд, Америкаысь актриса.
- 1934 — Альфред Шнитке, совето крезьгурчи но пианиноен шудӥсь.
- 1938 — Наталья Крачковская, СССР-ысь но Россиысь актриса.
- 1941 — Александр Масляков, Россиысь телепередачаосты нуись.
- 1954 — Эмир Кустурица, серб кинорежиссёр.
- 1960 — Армен Григорян, «Крематорий» группалэн валтӥсез.
Кулӥзы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1916 — Хайрем Стивенс Максим, Великобританиысь изобретатель, Максим пулемётэз кылдытӥсь.
- 1934 — Михаил Грушевский, Украинаысь историк, Украинаысь Шор радалэн 1-тӥ тӧроез (1917—1918).
- 1959 — Степан Эрьзя (зэмос фамилиез Нефёдов), эрзя суредась, пуэн ужась скульптор, модерн стилез азинтӥсь.
- 1963 — Ли Харви Освальд, США-ысь президентэз Дж. Кеннедиез виись.
- 1991 — Фредди Меркьюри, Великобританиысь рок-крезьгурчи, «Queen» группаысь кырӟась.
Валэктонъёс