26-тӥ шуркынмонэ
26-тӥ шуркынмон — Григориан дырпусъя — арлэн 330-тӥ нуналыз (касьян аре — 331-тӥез). Ар пумозь 35 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 42 минутэ ӝужа, пуксе 16 час 11 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 7 час 28 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 5.61 нунал).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур |
Нунал тодметъёс
- Кын улэ гырон нунал (ӟуч Oceнниe зяби). Иоанн Златоустэз буре ваён нунал (ӟуч День памяти святителя Иоанна Златоуста), Злaтoуcтысен бусыын шал-шал буш, шуо калыкын[1]. Азьвыл та нуналэ, черкысь бертыса, быдэс семьяен пельнянь куто вылэм. Макем трос пельнянь кутод но сиёд ― сокем бадӟым шудбуред луоз, шуо калыкын[2].
- Туннэ зор яке лымы усиз ке ― вуоно арын ю-нянь удалтоз.
- Инмын кизилиос яркыт пишто ке ― кезьытскоз но лымыялоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Гepмaн, Ивaн, Aнтoнин, Никифop
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
ООН — Ивортодэтлэн дунневыл нуналыз (ӟуч Всемирный день информации)[3].
- Сапег вурисьлоэн калыккуспо нуналыз (ӟуч Международный день сапожника)
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Георгиевской Кирослэн нуналыз (ӟуч Денеь Георгиевского Креста)
- Коньдон писпулэн нуналыз (ӟуч День денежного дерева)
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1394 — Ханян кар Кореялэн шоркарез шуыса ялэмын (али Сеул).
- 1894 — Николай II-лэн но Алиса Гессенскойлэн кузпалъяськон нуналзы.
- 1905 — Старобуянской республика зӥбемын.
- 1924 — Монгол Калык Республика ялэмын.
- 1939 — Майнилаысь учырлы луыса, СССР Финляндия вылэ урдӥськиз.
- 1943 — Воркута городлы пӧрмытэмын.
- 1965 — Музъемлэн «Астерикс» нырысетӥ искусственной француз спутникез лэземын.
Вордскизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1918 — Степан Никифорович Кузнецов, Совето Армиысь капитан, Быдӟым Атыкай оже пыриськем мурт, Удмуртиысь Совето Союзлэн Героез (1943).
- 1927 — Николай Зубков, Удмуртиысь кырӟась.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1607 — Джон Гарвард, Америкаысь колонист, кудӥзлэн нимыз Гарвард университетлы сётэмын.
- 1883 — Михай Бабич, венгер кылбурчи.
- 1894 — Иван Папанин, совето полярной исследователь, контр-адмирал, Совето Союзлэн кык полэс Героез.
- 1926 — Маргарита Назарова, циркын но киноын шуд9сьн актрисаз, дрессировщик, РСФСР-ысь калык артист.
- 1939 — Тина Тёрнер, Америкаысь кырӟась но актриса.
- 1975 — Максим Аверин, Россиысь актёр.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1961 — Пётр Берестов, Граждан, Совето-финн но Быдӟым Атыкай ожъёсы пыриськем мурт, генерал-майор, Удмуртиысь Совето Союзлэн Героез.
- 2012
- Владимир Мерзляков, «Ижсталь» заводлэн сӥё-дано ужасез, Быдӟым Атыкай оже но Вормон парадъёсы пыриськем мурт.
- Игорь Эдлинский, Удмуртиысь эмъясь-хирург, тодос ужась, ужбергатӥсь.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1946 — Аддамс Стрэттон Макалистер, инженер-электрик, редактор, книгаослэн авторзы, США-ысь Виргиния штатысь мерлыко ужась.
- 1982 — Юхан Аавик, эстон композитор, дирижёр, крезьгур дышетӥсь.
- 2004 — Николай Москаленко, совето космонавт но лётчик-испытатель.
Валэктонъёс
- ↑ Какой сегодня праздник.Пpaздники – 26 Нoябpя Иcтoчник: https://kakoysegodnyaprazdnik.ru/baza/noyabr/26
- ↑ Gismeteo. 26 ноября — день Иоанна Златоуста. Что обещает народный календарь?
- ↑ Всемирный день информации: символическая дата, РИА Новости (26 шуркынмонэ 2008). Дата обращения: 24 шуркынмонэ 2024.