21-тӥ шуркынмон — Григориан дырпусъя — арлэн 325-тӥ нуналыз (касьян аре — 326-тӥез). Ар пумозь 40 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 33 минутэ ӝужа, пуксе 16 час 20 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 7 час 46 минут.
🌔 Йылӥсь Толэзь (будэмез 11.24 нунал).
Нунал тодметъёс
- Удмурт калык дырпусъя Егит брага нунал[1] (ӟуч: Михайлов день. Михайловские грязи). Вашкала калык сямъя туннэ Гидкуа утисез сӥлы каро. Туннэ пересьёс йырез миськыны уг лэзё, йырвизьдэ гылтод шуыса ало[2].
- Туннэ куазь кезьыт но лымыё ке ― Великтэме куазь шуныт луоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Гaвpиил, Миxaил, Ρaфaил, Пaвел.
Илья Репинлэн «Проводы новобранца» картинаез, 1879-тӥ ар.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- ООН
ООН — Телевиденилэн дунневыл нуналыз.
- Ӟечбуръяськонлэн дунневыл нуналыз.
- Философилэн дунневыл нуналыз.
- Гиннес рекордлэн дунневыл нуналыз.
- Мерлыко огазеяськонъёслэн нуналзы.
Йӧскалык праздникъёс
- Россия
Россия —
- Выт тырон ёзэтын ужасьёслэн нуналзы.
- Военной присягалэн нуналыз.
- Бухгалтерлэн нуналыз.
Греция ― Ожгар Кужымъёслэн нуналзы.
- Франция
Франция ― Егит виналы сӥзем нунал (ӟуч: Праздник «Божоле нуво» ― День молодого вина). Пусйиське шуркынмонлэн куинетӥ покчиарняяз.
Тумошо праздникъёс
- Югыт пиштӥсь укноослэн нуналзы.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
- 1967 — Глазкарын 150 интыем гостиница усьтӥськиз.
Россиын но дуннеын
Вордӥськизы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1905 — Михаил Петров, тодмо удмурт гожъяськись, кылбурчи, драматург но кылысь кылэ берыктӥсь.
- 1909 — Михаил Горохов, Удмуртиысь баллистика удысысь тодосчи, техника наукаосъя доктор.
- 1918 — Михаил Тюлькин, Ижысь Совето Союзлэн Героез.
- 1946 — Михаил Кокорин, Удмуртиысь юрист, Кун Кенешлэн депутатэз.
- 1953 — Валентина Студитских, удмурт педагог-психолог, психологи наукаосъя кандидат.
- 1958 — Маргарита Ермакова, Удмуртиысь педиатр, медицина наукаосъя доктор.
- 1960 — Ольга Арматынская, Ижысь историк, журналист но нылпи гожъяськись.
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
Иван Андреевич Крылов, ӟуч басня гожъясь
Кулӥзы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1993 — Нина Видинеева, Удмуртиысь дано дышетӥсь, Удмурт Элькунысь Дышетӥсьёслэсь тодон-валанзэс будэтонъя но паськытатонъя институтлэн кивалтӥсез 1960-тӥ арысен 1974-тӥ арозь.
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 479-тӥ ар асьме вапумлэсь азьпал — Конфуций, Китайысь философ.
- 1844 — Иван Андреевич Крылов, ӟуч басня гожъясь.
Валэктонъёс