19-тӥ шуркынмон — Григориан дырпусъя — арлэн 323-тӥ нуналыз (касьян аре — 324-тӥез). Ар пумозь 42 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 8 час 30 минутэ ӝужа, пуксе 16 час 24 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 7 час 54 минут.
🌓 Нырысетӥ ньыльмосэз (будэмез 9.24 нунал).
Нунал тодметъёс
- Йӧ кынтӥсь Павол (ӟуч: Павел Ледостав). Та дырлы вань вутымъёс йӧэн шобырско ини. Соя ик вуоно арез учко. Кылсярысь, ву вольыт кынмиз ке, вуоно арын кизем юос но емышъёс удалтозы[1].
- Туннэ куазь лымыя ке ― быдэс толзэ лымыё луоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Анатолий, Арсений, Варлаам, Василий, Гавриил, Герман, Константин, Лука, Никита, Николай, Павел, Александра, Евфросиния, Клавдия, Матрона, Нина, Серафима
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- ООН
ООН — Воргоронъёслэн калыккуспо нуналзы.
- Дефектологлэн калыккуспо нуналыз.
Йӧскалык праздникъёс
Тумошо праздникъёс
- Нылкышно ужбергатонлэн нуналыз.
- Муравьедлэн дунневыл нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
- 1960 — РСФСР-ысь Министръёслэн Советсылэн 1700 номеро постановлениезъя УАССР-ысь Сарапулын электролит конденсаторъёс поттонъя Элеконд завод ӝутыны кутскизы.
- 1992 — Удмуртиын Чуваш культурая дэменлык кылдытэмын.
- 1998 ― Нылпиослэн но егитъёслэн «Удмурт Республикаысь будо-лицей» мерлыко огазеяськонзы кылдытэмын.
Россиын но дуннеын
Пуэрто-Рико шормуӵ дунне мутусын
- 1190 — Тевтон орден (германской духовно-рыцарской военной орден) кылдытэмын.
- 1493 — кыкетӥзэ Америкае вуылыкуз Колумб Пуэрто-Рико шормуӵез усьтӥз.
- 1824 — Санкт-Петербурглэн историысьтыз тужгес бадӟымез ву тудӟон (Александр Пушкинлэн «Медный всадник» поэмаяз со сярысь гожъямын).
- 1917 — Быхов тюрьмаысь Дон пала пегӟизы Л. Г. Корнилов, А. И. Деникин но А. С. Лукомский генералъёс, собере Добровольческой армия кылдытӥзы.
- 1942 — совето войскоослэн Сталинград дорын контрнаступленизы кутскиз.
- 1944 — СССР-ысь Калык Комиссаръёслэн Советсы Севастополь карын тупатон ужрадъёс сярысь Постановление кутӥз.
- 1969 — Америкаысь космической корабль «Аполлон-12» Толэзь вылэ пуксиз.
- 1972 — ФРГ-ын парламент быръёнъёсын социал-демократъёс вормизы.
- 1986 — Совето Союзын «Индивидуальной ужудыс сярысь» закон кутэмын.
Вордӥськизы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1957 — Владимир Варламов, Удмуртиысь мерлыко но кун ужась, экономика наукаосъя кандидат.
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1600 — Карл I Стюарт, Англиысь король.
- 1711 — Михаил Васильевич Ломоносов, тодмо ӟуч тодосчи, кылбурчи, суредась, историк но философ.
- 1770 — Иван Фёдорович Крузенштерн, ӟуч зарезьчи, адмирал, нырысетӥ ӟуч дуннекотыр уянэн кивалтӥсь.
- 1839 — Эмиль Шкода, Чехиысь инженер, «Škoda» машина лэсьтон заводэз инъясь.
- 1843 — Рихард Авенариус, Швейцариысь философ-идеалист, эмпириокритицизмез инъясьёс пӧлысь одӥгез.
- 1875 — Михаил Иванович Калинин, кун но партийной ужась, 1938-тӥ арысен СССР-ысь Вылӥ Кенешлэн Президиумезлэн Тӧроез.
- 1917 — Индира Ганди, Индиысь политик, премьер-министр.
- 1942 — Кельвин Кляйн, Америкаысь дӥськут кылдытонъя дизайнер.
- 1962 — Джоди Фостер, Америкаысь актриса.
Франц Шуберт, австри крезьгурчи
Кулӥзы
- Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 2006 — Вениамин Ложкин, Удмуртиысь тодосчи, театровед.
- Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1665 — Никола Пуссен (Nicolas Poussin), Франциысь суредась.
- 1828 — Франц Шуберт, Австриысь крезьгурчи.
- 1928 — Анатолий Дуров, циркысь артист, клоун-сатирик, дрессировщик.
- 1993 — Леонид Гайдай, совето кинорежиссёр, СССР-ысь калык артист.
- 2012 — Борис Стругацкий, ӟуч гожъяськись-фантаст, сценарист, кылысь кылэ берыктӥсь.
Валэктонъёс