21-тӥ пӧсьтолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 202-тӥ нуналыз (касьян аре — 203-тӥез). Ар пумозь 163 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 3 час 59 минутэ ӝужа, пуксе 20 час 54 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 16 час 55 минут.
🌓 Нырысетӥ ньыльмосэз (будэмез 6.37 нунал).
Нунал тодметъёс
- Прокоплэн нуналыз (ӟуч: Прокопьев день), мукет нимъёсыз ― Жатвенник, Прокопий Жнец, Зажинки[1]. Та нуналэ, пе, кудымульыез сяна, мукет емышез октыны уг яра. Озьы ик кызьпуэз вӧсь карыны уг яра, шуо. Кышно кураны, сюаны шудыны туж тупась нунал. Та нуналэ кузпалъяськемъёслэн улонзы шудо луоз, шуыса оскыто.
- Мушъёс зол лекасько ке ― куазь пӧсь кариськоз.
- Ӝытпал зориз ке ― уй-нунал зорыса улоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Дмитрий, Прокопий (Прокофий).
Эфесысь Артемидалэн храмезлэн кылем-мылемез
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс
Тумошо праздникъёс
- Пайдатэм сиёнлэн нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
- 1920 — Ижкарын коньдон ужпумъя кар ёзэт кылдытэмын.
- 1944 — Сарапулын радиоаппаратура лэсьтонъя ӧнерчиосты дасян понна, СССР-ысь электропромышленностья наркоматлэн электромеханической техникумез кылдытэмын.
- 2000 — Удмуртиын кылдытэмын «Ориён-Таӝ» таджик мерлыко центр.
Россиын но дуннеын
Пирамидаос дорын ожмаськон
Аполлон-11. Паллянысен буре: Нил Армстронг, Майкл Коллинз, Базз Олдрин
- 356 а. э. азьвыл — Герострат дуннеысь сизьым абдранъёс пӧлысь одӥгзэ — Эфесысь Артемидалэсь храмзэ кенжытэм.
- 365 — музъемзурканэн валче куашказ Александрийской маяклэн [ӟуч] (удм. оглюкетэз — дуннеысь сизьым абдранъёс пӧлысь одӥгез. 1375-тӥ арын луэм музъемзурканэн валче быдэсак куашказ.
- 1613 — Романов выжыысь нырысетӥ ӟуч эксэй — Михаил Фёдорович — царствое венчаться кариськиз.
- 1773 — Папа Климент XIV иезуитъёслэсь ордензэс быдтӥз.
- 1774 — Кючук-Кайнарджиысь мирной договор: Россия борды Новороссия огазеямын.
- 1798 — Наполеон пирамидаос вӧзын ожмаськонын турокъёсты пазьгиз.
- 1925 — СССР Калыккуспо метрической конвенция борды кариськиз.
- 1940 — Латвиын, Литваын но Эстониын Совето власть ялэмын, Латви ССР, Литва ССР но Эстон ССР кылдытэмын вал.
- 1969 — американ астронавтъёс Нил Армстронг но Эдвин Олдрин Толэзь му вылтӥ нырысетӥ вамышъёс лэсьтӥзы.
- 1973 — «Марс-4» совето автоматической станция лэземын.
- 1983 — Антарктидаысь «Восток» станциын пусъемын тужгес но пичи температура Музъем вылын (−89,2°C).
- 2007 — Гарри Поттер сярысь книгаос пӧлысь берпуметӥез книга вузаськыны кутскиз.
Вордӥськизы
Удмуртиын
Россиын но дуннеын
- 356 а. э. азьвыл — Александр Македонский, Македониысь эксэй, полководец.
- 1816 — Пол Джулиус Рейтер, Англиысь иворъёсъя «Рейтер» агентствоез кылдытӥсь.
- 1899 — Эрнест Хемингуэй, Америкаысь гожъясьчи, Нобель премилэн лауреатэз (1954).
- 1910 — Владимир Серов, совето суредась, СССР-ысь калык художник.
- 1937 ― Эдуард Стрельцов, совето футболэн шудӥсь.
- 1948 — Михаил Задорнов, СССР-ысь но Россиысь гожъясьчи-сатирик.
- 1966 — Татьяна Лазарева, Россиысь актриса, телепередачаосты нуись, «ТЭФИ» премилэн лауреатэз.
- 1968 — Самули Эдельманн, финн актёр но кырӟась.
- 1969 — Авраам Руссо, Росси эстрадаысь кырӟась.
- 1971 — Нонна Гришаева, Россиысь актриса.
Кулӥзы
Удмуртиын
- 2000 — Новиков, Владимир Николаевич — совето кун ужась, СССР-ысь Вылӥ Советысь 1-тӥ, 5-тӥ—10-тӥ ӧтчамъёсысьтыз депутат, КПСС-лэн ЦК-езлэн ёзчиез (1961—1981), инженерияя но артиллерияя службаысь генерал-майор (1944), Социалистической Ужысь Герой (1942). Ижысь вооружениея наркоматлэн 74 номеро заводэзлэн (али — «Калашников» нимо огазеяськонлэн) директорез.
Россиын но дуннеын
- 1796 — Роберт Бёрнс, Шотландиысь кылбурчи.
- 1998 — Алан Шепард, Америкаысь астронавт.
- 2010 — Луис Корвалан, Чилиысь политик, Чилиысь коммунистической партилэн Генеральной секретарез (1958—1989).
Валэктонъёс