11-тӥ куартолэзе

Википедиысь материал

11-тӥ куартолэзе — Григориан дырпусъя — арлэн 131-тӥ нуналыз (касьян аре — 132-тӥез). Ар пумозь 234 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 4 час 21 минутэ ӝужа, пуксе 20 час 33 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 16 час 11 минут.
🌕 Тыр толэзь (будэмез 13.33 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Удмурт дырпусъя Выль кисьтон. Туннэ октэм сурсвуэн тазалыкез юнматыны луэ, шуо.
  • Туннэ шунды чылкыт пилемтэм инме ӝужаз ке ― гужем шундыё луоз.
  • Лымшор палась пельтӥсь шуныт тӧл туннэ тазалык вае, шуо.
  • Унябей татчыозь ӧз на ке сяськая ― гужем кӧс луоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Анна, Виталий, Кирилл, Максим.
Ижысь Мунё театр
Константинопольлэн борддоръёсыз

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
  • Кӧчылӥсь тылобурдоослэн длунневыл нуналзы (ӟуч Всемирный день перелетных птиц).
  • Кӧтын эктонлэн дунневыл нуналыз (ӟуч Всемирный день танца живота).
  • Flag of Laos.svg Лаос — Конституцилэн нуналыз.

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1935 ― УАССР-ысь Калык комиссаръёслэн Кенешсы Ижысь Мунё театрез официально усьтон сярысь Пуктэт кутӥз. Театрлэн ужезлы кутскон сётӥз 24-тӥ оштолэзе «Как вор-нахал человеком стал» Е.Сперанскийлэн пьесаезъя пуктэм спектакль. Мунё театрысь нырысетӥ артистъёс вал С.Л.Ломовская но М.В.Стрелкова. Спектакльёсты удмурт но ӟуч кылын шудылӥзы.
Томскысь Политехнической университетлэн валтӥсь корпусэз
Крым бигеръёс

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 330 — Византилы официально выль ним сётэмын — Константинополь.
  • 1818 — Россилэн пушпӧлаз Бессараби улос[ru] кылдытэмын.
  • 1833 — Атлантик океанын йӧ люк шоры мырӟиськыса выйиз «Lady of the Lake» англи парусник. Соин ӵош 215 мурт бырыны шедиз.
  • 1858 — Миннесота США-лэн 32-тӥ штатэз луиз.
  • 1867Лондонын Люксембург статус сярысь тупанкыл гожтэмын.
  • 1873 — Бадӟым театрын «Снегурочка» выжыкыл пуктэмын (крезьгурзэ гожтӥз П. И. Чайковский).
  • 1896 — инъямын Технологиосъя Томск институт[ru] (али Политехникая Томск университет).
  • 1911 — И. И. Стаховский Россиын нырысьсэ гидросамолётэн лобиз.
  • 1912 — Тулаысь пыӵал тӥрлык поттон заводлэн 200 ар тырмеменыз валче, тула усточиослэн утись-юрттӥсьсылы Пётр I-лы синпелет пуктэмын.
  • 1920 — Оксфорд университетлэн Кенешез нылкышноослы татын дышетскыны лэзиз.
  • 1927 — Киноискусствоя американ академия кылдытэмын.
  • 1937
    • Уйпал ожгар флотилия Уйпал флотлы пӧрмытэмын.
    • НКО-лэн Приказэзъя ужосктэзлэсь палэнтэмын маршал М. Н. Тухачевский.
  • 1941 — фашист авианалётэн сэрен быдэсак кушкатэмын Лондонысь валтӥсез концерт зал ― Куинс-холл.
  • 1944 ― Обороная кун комитет Крымысь крым бигеръёслэн департацизы сярысь Пуктэт кутӥз.
  • 1949
  • 1955 — Варшаваын тямыс социал кунъёс куспын Европаын тупаса улон но ог-огзылы юрттон сярысь тупанкыл гожтэмын (Варшавской договор).
  • 1961 — нырысьсэ инме ӝутскиз Ка-25 вертолёт (лётчик-испытателез Д. К. Ефремов).
  • 1964 — СССР-ын Культурая Министерстволэн Пуктэтэзъя кылдытэмын грамзаписья «Мелодия» огъясоюзной фирма (али со «Фирма Мелодия» кун предприятие шуыса лыдъяське).
  • 1997Deep Blue компьютер шахматэн шудонъя дуннелэсь чемпионзэ Гарри Каспаровез вормиз.
  • 2003 — Колизей арена вылын нырысьсэ кырӟаз рок-музыкант — Пол Маккартни.
  • 2004 — ТНТ телеканалын потыны кутскиз тужгес кема дыр ӵоже мынӥсез «Дом-2» реалити-шоу (ТНТ-ын 2020-тӥ арозь мынӥз), рекордъёсын Гиннеслэн книгаяз пыртэмын.
  • 2014 — ДНР-лэн самоопределениез сярысь референдум ортчиз.
  • 2021 — Казаньысь 175 номеро гимназиын трос калык виылэмын[ru]. Йыружчи пытсэтамын.
Карл Фридрих Иероним фон Мюнхгаузен (кирасир мундирен). Г. Брукнер, 1752

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1720 — Карл Фридрих Иероним фон Мюнхгаузен, немец барон, ӟуч службалэн ротмистрез но тодмо мадиськись, берло нимыз нарицательной луиз.
  • 1904 — Сальвадор Дали, Испаниысь суредась-сюрреалист.
  • 1918 — Ричард Фейнман, Америкаысь физик-теоретик, Нобель премилэн лауреатэз (1965).
  • 1932 — Валентино Гаравани, Италиысь модельер.
  • 1963 — Константин Меладзе, СССР-ысь но Украинаысь крезьгурчи, продюсер.

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1960 — Джон Рокфеллер-покчиез, Америкаысь нефтепромышленник, финансист, Дж. Д. Рокфеллерлэн пиез.
  • 1968Владимир Фирекель, Россиысь сӥё-дано эмъясь.
  • 1976 — Алвар Аалто, финн архитектор.
  • 1977 — Виктор Маслов, СССР-ысь футболэн шудӥсь но футбоолэн шудонъя тренер.
  • 1981 — Боб Марли, Ямайкаысь регги-музыкант.
  • 1990 — Венедикт Ерофеев, ӟуч гожъяськись.


Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31