1-тӥ куартолэзе

Википедиысь материал

1-тӥ куартолэзь — Григориан дырпусъя — арлэн 121-тӥ нуналыз (касьян аре — 122-тӥез). Ар пумозь 244 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 4 час 42 минутэ ӝужа, пуксе 20 час 11 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 15 час 29 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 3.33 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2025-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур
  • Кузьма нунал. Урод сямъёслэсь куштӥськыны но кузпалъяськыны тупась нунал.
  • Туннэ куазь шуныт ке ― толэзь пумын кезьытскоз.
  • Туннэ кезьыт но зоро ке ― гужем емыш удалтоз.
  • Пилем пыр шунды сиос чильпырало ке ― куазь тупатскоз.
  • Кикы силе — куазь шуныт луоз.

Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • Антон, Василий, Виктор, Григорий, Ефим, Иван, Кузьма, Михаил.
Ижысь мотозавод
Нырысетӥ почта марка («Чёрный пенни»)

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1918 — «Известия Глазовского Совета рабоче-крестьянских и красноармейских депутатов» газет потыны кутскиз.
  • 1930Ижкарын усьтӥськиз 1-тӥ номеро фабрика-кухня, мерлыко сиськонъя нырысетӥез бадӟым предприятие.
  • 1932Глазкарын вӧй поттон завод кылдытэмын.
  • 1933
    • Удмуртилэн шоркараз Николай Березинлэн пыӵал лэсьтон фабрикаезлэн инъет вылаз мотоциклъёсты поттон радъямын.
    • Ижкар шорын «Колосс» кинотеатр вӧзын совето Ижкарлэн нырысетӥ тӧроезлы сӥзем синпелет пуктэмын.
  • 1951 — Глазкарын огазеяськем нылпи эмъяськонни кылдытэмын.
  • 1969 — Глазовысь пересьёслы но сӧсыръёслы 402 интыем интернат-юрт усьтэмын.
«Фордзон-Путиловец» трактор
МГРИ

Россиын но дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 305 — Вашкала Римысь правительёс Диоклетиан но Максимиан тӧрлыклэсь палэнтӥськизы.
  • 1006 — SN 1006 выль кизили ӝуатскиз.
  • 1682 — Людовик XIV сӥё-дано усьтӥз Парижысь Обсерваториез.
  • 1699 — Пьер Лемуан Миссисипи шур нёжалэ Европалэсь нырысетӥ колонизэ инъяз (Француз Луизиана).
  • 1707 — Шотландиен Англиен огазеяськыса, (Англо-шотландской уния), Великобританиез кылдытӥзы.
  • 1753 — Карл Линнеен малпам бинарной номенклатураен «Будосъёслэн видъёссы» нимо уж поттэмын.
  • 1786 — Венаысь Бургтеатрын пуктэмын Моцартлэн «Свадьба Фигаро» операез.
  • 1832 — Николай I Виленской университетэз быдтонэз умоен лыдъяз.
  • 1836 — Санкт-Петербургысь Александринской театрын Н. В. Гогольлэн «Ревизор» пьесаезъя пуктэм комедилэн премьераез ортчиз.
  • 1840 — Англиын быдэс дуннеын нырысьсэ почта маркаос вузаны кутскизы.
  • 1884 — Чикагоын нырысетӥ небоскрёб ӝутыны кутскемын (10 этажъем корка).
  • 1886 — Америкаысь но Канадаысь анархистъёс, Первомай праздниклы кутскон сётыса, митингъёс но демонстрациос ортчытӥзы.
  • 1890 — калыккуспо первомай праздникез нырысьсэ Европа кунъёсысь трос ужась калык пусйиз.
  • 1922 — Россиын Москва — Кёнигсберг (Дерулюфт авиакомпания ― нырысетӥез калыккуспо авиалиния усьтэмын. 1926-тӥ арын куартолэзе авиалиния Берлинозь кузёмытэмын.
  • 1924 ― Харьковын «Фордзон-Путиловец» сериысь нырысетӥ совето гусеничной «Коммунар» трактор поттэмын.
  • 1930
    • 18-тӥ тулыспалэ усьтэм укмысэтӥ инсьӧрмулэннимыз юнматэмын — Плутон.
    • Москваысь Серго Орджоникидзе нимо геологоразведочной кун университет кылдытэмын.
  • 1937 — Москва—Волга каналэз лэсьтон быдэстэмын.
  • 1940 — Кыкетӥ дунне ож кутскемен валче, 1940-тӥ арын ортчоно Олимпиада уз луы шуыса ялэмын.
  • 1941 — США-ын Орсон Уэллслэн «Гражданин Кейн» фильмезлэн премьераез ортчиз.
  • 1945 — Берлинын Рейхстаг йылэ Вормон знамя ӝутэмын.
  • 1948 — КНДР кылдытэмын.
  • 1960 — Свердловск ёросын Америкаысь самолёт-разведчик U-2 уськытэмын.
  • 1984 — «Черепашки-ниндзя» комиксъёсын нырысетӥ выпуск потӥз.
  • 1996 — «Муз-ТВ» ужаны кутскиз.
  • 2004 — Венгрия, Кипр, Латвия, Литва, Мальта, Польша, Словакия, Словения, Чехия но Эстония Европа союзэ пыризы. Таиз паськытатон — ЕС историысь тужгес но бадӟымез.
Н.Ежов

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1858Иоанн Васильевич Васильев (кул. 1927), Росси но совето вакытысь удмурт гожъяськись-югдытӥсь, иерей миссионер, этнограф. Педагогикая образование басьтэм удмуртъёс пӧлысь нырысетӥез луэ.
  • 1901Иван Скобелев, Граждан но Быдӟым Атыкай ожъёсы пыриськем мурт, Совето Союзлэн Героез.
  • 1920 — Анатолий Лукшин, Удмуртиысь агрофизик, Ижысь гурт возёсъя кун академиысь профессор.

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1895 — Николай Ежов, СССР-ысь кунпуш ужъёсъя кыкетӥ нарком.
  • 1924 — Виктор Астафьев, совето гожъяськись («Царь рыба», «Печальный детектив»).
  • 1979 — Паули Рантасалми, Финляндиысь гитараен шудӥсь но крезьгурчи, The Rasmus финн рок-группае пыриськись.

Удмуртиысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]

  • 1873 — Давид Ливингстон, Англиысь Африкаез эскерись.
  • 1900 — Михай Мункачи, венгер суредаськись.
  • 1945 — Йозеф Геббельс, фашизмо Германиысь кун ужась, пропагандая министр.
  • 1978 — Арам Хачатурян, армян крезьгурчи, СССР-ысь калык артист.
  • 2017 — Анатолий Алексин, СССР-ысь но Россиысь гожъяськись но драматург, нылпиослы но егитъёслы гожтэм книгаослэн авторзы.


Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31