20-тӥ гудырикошкон — Григориан дырпусъя — арлэн 232-тӥ нуналыз (касьян аре — 233-тӥез). Ар пумозь 133 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 5 час 1 минутэ ӝужа, пуксе 19 час 53 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 14 час 52 минут.
🌓 Нырысетӥ ньыльмосэз (будэмез 6.84 нунал).
Нунал тодметъёс
- Марина-Пименалэн нуналыз (ӟуч: День Марины-Пимены). Та нуналэ, эн ни утча тэльысь эмезез, шуо калыкын. Озьы ке но, кин эмезьпуысь куинь берпум емышез шедьтыса сиёз, солэн малпанъёсыз быдэсмозы, шуо.
- Шунды ӝужаку инбам льӧльмыт буяське ке ― нуназе зороз.
- Уйин толэзь бус пыр адӟиське ке ― ӝоген юн тӧласькыса зороз.
Нимнуналзэс пусъё
- Никaнop, Aлeкceй Вacилий, Митpoфaн, Aнтoн, Миxaил, Пимeн, Aфaнacий, Ивaн, Пётp, Aлeкcaндp, Дмитpий.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс
- Венгрия
Венгрия — Венгер кунэз кылдытӥсьлэн Вӧсьлыко Иштванлэн нуналыз.
- Эстония
Эстония — Асэриклыкез берентон нунал/
- Китай
Китай — Виноград фестивальлэн кутсконэз ( Турфан кар)}}.
- Узбекистан
Узбекистан – Ужбергатӥсьлэн нуналыз.
Тумошо праздникъёс
- Чибиньлэн дунневыл нуналыз.
- Азьтэмъяськонлэн дунневыл нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
Россиын но дуннеын
Нырысетӥ букварьлы сӥзем почта марка
- 636 — Ярмук дорын ожмаськонын [ӟуч] (удм. вормыса, арабъёс Сириез киултӥзы.
- 1634 — Москваын Василий Бурцов нырысеӥ букварь кылдытӥз.
- 1672 — «Шугадӟон ар [ӟуч] (удм.»: Гаагаын ульча беспорядокъёс кылдӥзы, ӵапак отын бырыны шедиз быдӟым пенсионарий Ян де Витт.
- 1794 — американецъёс но огазеяськем индейской племяос куспын «пограм писпуос дорын ожмаськон [ӟуч] (удм.» ортчиз.
- 1857 — «Les Fleurs du mal» (ӟуч: Цветы зла) бичетсэ поттэмез бере, «мерлыко моралез мыскылляз» шуыса, кылбурчилы Шарль Бодлерлы штраф пуктэмын.
- 1868 — США-ын Уйпал но Лымшор куспын официально ялэмын граждан ожлэн йылпумъяськемез сярысь.
- 1882 — Христослэн храмаз нырысьсэ шудэмын Пётр Чайковскийлэн «1812 ар» нимо увертюраез.
- 1896 — наборой дискен телефонлы патент басьтэмын.
- 1913 — Киевын усьтӥськиз Спортъя нырысетӥез огъяросси олимпиада.
- 1941
- Кыкетӥ дунне орж: Гитлер «Фау [ӟуч] (удм.» ракетаосты поттыны кутскон сярысь распоряжени гожтӥз.
- КВ-1 танклэн командирез Зиновий Григорьевич Колобанов Войсковицы котырын ожмаськонын 22 танкъем немец колоннаез быдтӥз.
- 1945 — СССР-ысь Вылӥ Кенешлэн Президиумез ООН-лэсь уставзэ ратифицировать кариз.
- 1951 — Совето Союзын кылдытэмын ДОСААФ.
- 1968 — «Дунай» операцилэн кутсконэз: Варшаваын тупанкыл гожтэм кунъёслэн войскооссы Чехословакие контрреволюциез зӥбыны пыризы.
- 1988 — йылпумъяськиз иран-ирак ож (1980—1988).
- 1991 — Эстония ас эриклыкез сярысь ялӥз.
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1931 — Черных Евгений Васильевич — СССР-ысь Сьӧд металургияя министерстволэн Ижкарысь андан ӵыжатонъя заводысь андан ӵыжатӥсь, Социалистической Ужысь Герой, Ижкарлэн дано муртэз, Удмурт Элькунлэн дано муртэз.
- 1909 — Васса Виноградова, удмурт актриса но кырӟась, Удмуртиысь калык артист.
- 1936 — Серафима Лебедева, удмурт историк но этнограф.
- 1938 — Евгений Потапов, ӟуч актёр, Удмуртиысь калык артист.
- 1947 — Геннадий Кудрявцев, Ижысь мотозаводлэн генеральной директорез, Удмуртиысь Кун Кенешысь депутат.
- 1952 — Валентин Белых, удмурт шаерысь тодмо суредась.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1827 — Йозеф Штраус, Австриысь крезьгурчи но дирижёр.
- 1860 — Раймон Пуанкаре, француз политик.
- 1937 — Андрон Кончаловский, кинорежиссёр но сценарист.
- 1941 — Слободан Милошевич, Югославилэн президентэз.
- 1971 — Станислав Костюшкин, Россиысь кырӟась но кылбурчи, «Чай вдвоём» дуэтэ азьвылыз пыриськись.
- 1983 — Юрий Жирков, Россиысь футболэн шудӥсь.
- 2010 — Санкт-Петербурглэн энергосистемаяз бадӟым авария луиз.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1974 — Василий Афанасьевич Меркушев (ворд.1910-тӥ арын), Быдӟым Атыкай ожысь лётчик, подполковник, Совето Союзлэн Героез (1943).
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1823 — Фридрих Брокгауз, Германиысь книга поттӥсь.
- 1882 — граф Фёдор Петрович Литке (ворд. 1797), росси зарезьуясь, Арктикаез эскерись, Росси Тодос академилэн президентэз (1864—1882), Ӟуч географи дэменлыкез кылдытӥсь.
- 1923 — Вильфредо Парето, Италиысь экономист, политэкономияя математической школаез кылдытӥсь.
- 1939 — Пётр Красиков, ӟуч революционер, СССР-ысь Вылӥ Судлэн нырысетӥ прокурорез (1924—1933).
- 1968 — Георгий Гамов, совето но американ физик-теоретик, астрофизик.
- 1981
- Шандор Радо, венгер картограф но географ, совето разведчик.
- Владимир Фетин, совето кинорежиссёр.
- 2009 — Семён Фарада, театрын но киноын шудӥсь актёр, Россиысь Калык артист.
- 2015 — Лев Дуров, театын но киноын шудӥсь актёр, театральной режиссёр, СССР-ысь калык артист.