18-тӥ гудырикошконэ

Википедиысь материал

18-тӥ гудырикошкон — Григориан дырпусъя — арлэн 230-тӥ нуналыз (касьян аре — 231-тӥез). Ар пумозь 135 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 4 час 56 минутэ ӝужа, пуксе 19 час 57 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 15 час 1 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 4.84 нунал).

Вн Пкс Вирн Па УдмА Кӧсн Ан
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            
2026-тӥ ар
Толшор | Тулыспал | Южтолэзь | Оштолэзь | Куартолэзь | Инвожо | Пӧсьтолэзь | Гудырикошкон | Куарусён | Коньывуон | Шуркынмон | Толсур

Нунал тодметъёс

  • Евстигней Ю-нянь арась (ӟуч: Евстигней Житник). Ӵемысь та нуналозь аран вакыт йылпумъяське ини. Мукетыз нимыз Сугон нунал (ӟуч: Луков день). Туннэ, тазалыкез умоятон понна, ыль сугонэн сылалын нянен сиыны дэмлало. Корка пушкы сугон пунэтъёс ошыло, озьы со, куасьмем сяна, омырез чылкытатэ.
  • Туннэ нуналъя толсурлэсь кыӵе луэмзэ учко.
  • Шурын ву дун чылкыт ке ― ӝоген куазь зороз.

Нимнуналзэс пусъё

  • Евдoкия, Ефим, Дapья, Ивaн, Кpиcтина, Викeнтий, Мapия.
Венералы сӥзем храмлэн кылем бервылыз
«Медный всадник» синпелет

Праздникъёс но буре ваён нуналъёс

Йӧскалык праздникъёс

  • РоссияFlag of Russia.svg Россия
    • Авиацилэн нуналыз.
    • Географлэн нуналыз.
  • АзербайджанFlag of Azerbaijan.svg Азербайджан — Пограничниклэн нуналыз.
  • КазахстанFlag of Kazakhstan.svg Казахстан — Пограничниклэн нуналыз.

Тумошо праздникъёс

  • Мынясь кылчинъёслэн нуналзы.
  • Тӥрлэн нуналыз.
  • Электротыллэн нуналыз.

Луэм учыръёс

Удмуртиын

  • 1969Зура черкогуртын ляб визьем пиналъёслы юрттӥсь школа усьтэмын (2002-тӥ арысен — нимысьтыз Кун ужъюрт «Зуриысь школа-интернат» шуыса нимаське).

Россиын но дуннеын

Томбукту исторической кар
Ӝуась Салоники кар
  • 293-тӥ арын асьме вапумозь — инъямын тодмо храмъёс пӧлысь тужгес вашкалаез ― Римысь Венералы сӥзем храм.
  • 1572 — Маргарита де Валуа но Генрих IV кузпалъяськизы.
  • 1782 — Санкт-Петербургын Пётр I «Медный всадник» синпелет усьтэмын.
  • 1826шотландец Александр Гордон Ленг европеецъёс пӧлысь нырысетӥез Тимбукту каре вуиз.
  • 1845 — кылдытэмын Ӟуч географи дэменлык.
  • 1860 — Росси император флотлэн  [ӟуч] «Пластун» паровой клиперез, дары мурӝолэз пуштэмен, 2 минут куспын ву улэ кошкиз; экипажлэн 75 ёзчиез бырыны шедиз, 35-ез гинэ улэп кылиз.
  • 1877 — Асаф Холл усьтӥз Марслэсь бадӟымзэ спутниксэ — Фобосэз.
  • 1917Грециын тылпу потэмен  [ӟуч] ӝуаса быриз тужгес бадӟым каръёс пӧлысь одӥгез — Салоники кар.
  • 1920 — США-лэн Конституцияз дас укмысэтӥ тупатон пыртыса, нылкышноослы быръёнъёсы пыриськыны право сётэмын.
  • 1958США-ын Владимир Набоковлэн «Лолита» романэз потӥз.
  • 1976 — «Луна-24» совето станция Толэзь вылэ пуксиз.
  • 1984Мускоын усьтӥськизы «Дружба-84» ӵошатсконъёс.
  • 1991 — совето президент Михаил Горбачёв Крымын гуртысь арест улэ пуктэмын.
Антонио Сальери

Вордӥськизы

Удмуртиысь тодмо муртъёс

  • 1908Козлов, Фрол Романович (кул. 30-тӥ толшоре 1965, Мускоын) — совето парти но кун ужась. КПСС-лэн ЦК-езлэн Президиумезлэн ёзчиез (1957—1964; 1957-тӥ арын ёзчие кандидат ), КПСС-лэн ЦК-езлэн секретарез (1960—1964). 1958-тӥ—1960-тӥ аръёсы СССР-ысь Министръёслэн Кенешсылэн тӧроезлэн воштӥсез. КПСС-лэн ЦК-езлэн ёзчиез (1952—1965). СССР-ысь Вылӥ Кенешысь 3—6-тӥ ӧтчамъёсысьтыз депутат. СССР-ысь Вылӥ Кенешлэн Президиумезлэн ёзчиез (1954—1958, 1962—1965). Н. С. Хрущёвлэн политикаысь матысь адямиосыз пӧлын вал.
  • 1929Геннадий Корепанов-Камский, быдӟым удмурт крезьгурчи, кырӟась, УАССР-ысь калык артист.
  • 1938 — Александр Титов, удмурт кылбурчи.
  • 1939 — Георгий Исупов, Удмуртиысь инженер-механик, ИжГТУ-лэн профессорез.
  • 1961 — Ольга Бородина, удмурт журналист.

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс

  • 1685 — Брук Тейлор, Англиысь математик.
  • 1750 — Антонио Сальери, Австриысь итальян выжыё крезьгурчи, дирижёр, дышетӥсь.
  • 1824 — Пьер Мартен, Франциысь металлург.
  • 1877 — Макс Фактор, Америкаысь еврей выжыё парфюмер, «Макс Фактор» косметической компаниез кылдытӥсь.
  • 1933 — Роман Полански (зэмос нимыз Раймунд Роман Либлинг), Америкаысь кинорежиссёр, актёр, продюсер но сценарий гожъясь, «Оскар» премилэн лауреатэз.
  • 1952 — Патрик Суэйзи, Америкаысь киноактёр.
  • 1966 — Борис Крюк, «Что? Где? Когда?» теле-шудонлэн нуисез.
  • 1969 — Кристиан Слейтер, Америкаысь киноактёр.
Оноре де Бальзак

Кулӥзы

Удмуртиысь тодмо муртъёс

Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс

  • 1850 — Оноре де Бальзак, Франциысь гожъяськись, дунне литературалэн классикез.
  • 1896 — Рихард Авенариус, Швейцариысь философ-идеалист, эмпириокритицизмез инъясьёс пӧлысь одӥгез.
  • 1940 — Уолтер Крайслер, Америкаысь промышленник, «Крайслер» корпорациез кылдытӥсь.
  • 1944 — Эрнст Тельман, немец коммунист, Германиысь компартилэн тӧроез (1924 арысен); Бухенвальдын ыбемын.
  • 1977 — Тибор Дери, венгер гожъяськись.
  • 1995 — Дмитрий Шепилов, СССР-ысь кун ужась.
  • 2018 — Кофи Аннан, Ганаысь дипломат, Огазеяськем Нациослэн Организацизылэн 7-тӥ Генеральной секретарез (1997—2006).


Арлэн нуналъёсыз
Толшор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Тулыспал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Южтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Оштолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Куартолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Инвожо 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Пӧсьтолэзь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Гудырикошкон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Куарусён 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Коньывуон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Шуркынмон 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Толсур 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31