18-тӥ гудырикошкон — Григориан дырпусъя — арлэн 230-тӥ нуналыз (касьян аре — 231-тӥез). Ар пумозь 135 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 4 час 56 минутэ ӝужа, пуксе 19 час 57 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 15 час 1 минут.
🌒 Егит Толэзь (будэмез 4.84 нунал).
Нунал тодметъёс
- Евстигней Ю-нянь арась (ӟуч: Евстигней Житник). Ӵемысь та нуналозь аран вакыт йылпумъяське ини. Мукетыз нимыз Сугон нунал (ӟуч: Луков день). Туннэ, тазалыкез умоятон понна, ыль сугонэн сылалын нянен сиыны дэмлало. Корка пушкы сугон пунэтъёс ошыло, озьы со, куасьмем сяна, омырез чылкытатэ.
- Туннэ нуналъя толсурлэсь кыӵе луэмзэ учко.
- Шурын ву дун чылкыт ке ― ӝоген куазь зороз.
Нимнуналзэс пусъё
- Евдoкия, Ефим, Дapья, Ивaн, Кpиcтина, Викeнтий, Мapия.
Венералы сӥзем храмлэн кылем бервылыз
«Медный всадник» синпелет
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс
- Россия
Россия —
- Авиацилэн нуналыз.
- Географлэн нуналыз.
- Азербайджан
Азербайджан — Пограничниклэн нуналыз.
- Казахстан
Казахстан — Пограничниклэн нуналыз.
Тумошо праздникъёс
- Мынясь кылчинъёслэн нуналзы.
- Тӥрлэн нуналыз.
- Электротыллэн нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
- 1969 — Зура черкогуртын ляб визьем пиналъёслы юрттӥсь школа усьтэмын (2002-тӥ арысен — нимысьтыз Кун ужъюрт «Зуриысь школа-интернат» шуыса нимаське).
Россиын но дуннеын
Томбукту исторической кар
- 293-тӥ арын асьме вапумозь — инъямын тодмо храмъёс пӧлысь тужгес вашкалаез ― Римысь Венералы сӥзем храм.
- 1572 — Маргарита де Валуа но Генрих IV кузпалъяськизы.
- 1782 — Санкт-Петербургын Пётр I «Медный всадник» синпелет усьтэмын.
- 1826 — шотландец Александр Гордон Ленг европеецъёс пӧлысь нырысетӥез Тимбукту каре вуиз.
- 1845 — кылдытэмын Ӟуч географи дэменлык.
- 1860 — Росси император флотлэн [ӟуч] (удм. «Пластун» паровой клиперез, дары мурӝолэз пуштэмен, 2 минут куспын ву улэ кошкиз; экипажлэн 75 ёзчиез бырыны шедиз, 35-ез гинэ улэп кылиз.
- 1877 — Асаф Холл усьтӥз Марслэсь бадӟымзэ спутниксэ — Фобосэз.
- 1917 — Грециын тылпу потэмен [ӟуч] (удм. ӝуаса быриз тужгес бадӟым каръёс пӧлысь одӥгез — Салоники кар.
- 1920 — США-лэн Конституцияз дас укмысэтӥ тупатон пыртыса, нылкышноослы быръёнъёсы пыриськыны право сётэмын.
- 1958 — США-ын Владимир Набоковлэн «Лолита» романэз потӥз.
- 1976 — «Луна-24» совето станция Толэзь вылэ пуксиз.
- 1984 — Мускоын усьтӥськизы «Дружба-84» ӵошатсконъёс.
- 1991 — совето президент Михаил Горбачёв Крымын гуртысь арест улэ пуктэмын.
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
- 1908 — Козлов, Фрол Романович (кул. 30-тӥ толшоре 1965, Мускоын) — совето парти но кун ужась. КПСС-лэн ЦК-езлэн Президиумезлэн ёзчиез (1957—1964; 1957-тӥ арын ёзчие кандидат ), КПСС-лэн ЦК-езлэн секретарез (1960—1964). 1958-тӥ—1960-тӥ аръёсы СССР-ысь Министръёслэн Кенешсылэн тӧроезлэн воштӥсез. КПСС-лэн ЦК-езлэн ёзчиез (1952—1965). СССР-ысь Вылӥ Кенешысь 3—6-тӥ ӧтчамъёсысьтыз депутат. СССР-ысь Вылӥ Кенешлэн Президиумезлэн ёзчиез (1954—1958, 1962—1965). Н. С. Хрущёвлэн политикаысь матысь адямиосыз пӧлын вал.
- 1929 — Геннадий Корепанов-Камский, быдӟым удмурт крезьгурчи, кырӟась, УАССР-ысь калык артист.
- 1938 — Александр Титов, удмурт кылбурчи.
- 1939 — Георгий Исупов, Удмуртиысь инженер-механик, ИжГТУ-лэн профессорез.
- 1961 — Ольга Бородина, удмурт журналист.
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1685 — Брук Тейлор, Англиысь математик.
- 1750 — Антонио Сальери, Австриысь итальян выжыё крезьгурчи, дирижёр, дышетӥсь.
- 1824 — Пьер Мартен, Франциысь металлург.
- 1877 — Макс Фактор, Америкаысь еврей выжыё парфюмер, «Макс Фактор» косметической компаниез кылдытӥсь.
- 1933 — Роман Полански (зэмос нимыз Раймунд Роман Либлинг), Америкаысь кинорежиссёр, актёр, продюсер но сценарий гожъясь, «Оскар» премилэн лауреатэз.
- 1952 — Патрик Суэйзи, Америкаысь киноактёр.
- 1966 — Борис Крюк, «Что? Где? Когда?» теле-шудонлэн нуисез.
- 1969 — Кристиан Слейтер, Америкаысь киноактёр.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1850 — Оноре де Бальзак, Франциысь гожъяськись, дунне литературалэн классикез.
- 1896 — Рихард Авенариус, Швейцариысь философ-идеалист, эмпириокритицизмез инъясьёс пӧлысь одӥгез.
- 1940 — Уолтер Крайслер, Америкаысь промышленник, «Крайслер» корпорациез кылдытӥсь.
- 1944 — Эрнст Тельман, немец коммунист, Германиысь компартилэн тӧроез (1924 арысен); Бухенвальдын ыбемын.
- 1977 — Тибор Дери, венгер гожъяськись.
- 1995 — Дмитрий Шепилов, СССР-ысь кун ужась.
- 2018 — Кофи Аннан, Ганаысь дипломат, Огазеяськем Нациослэн Организацизылэн 7-тӥ Генеральной секретарез (1997—2006).