Корепанов-Камский, Геннадий Михайлович
| Геннадий Михайлович Корепанов-Камский | |
|---|---|
| | |
| Валтӥсь тодэтъёс | |
| Вордскем дырыз | 18-тӥ гудырикошконэ 1929 |
| Вордскем интыез |
Ягвуково гурт, Удмурт АССР, СССР (али Удмуртиысь Дебес ёрос) |
| Кулэм дырыз | 4-тӥ куартолэзе 2001 (71 арес) |
| Кулэмын | Ижевск, Россия |
| Кун |
|
| Ужудысэз | крезьгурчи |
| Данъетъёсыз | |
Геннадий Михайлович Корепанов-Камский[1][2] (1929-тӥ арын 18-тӥ гудырикошконэ Дэбес ёросысь Ягвуково гуртын — 2001-тӥ арын 4-тӥ куартолэзе Ижын) — тодмо удмурт, совето но росси крезьгурчи, кырӟась (тенор) но дышетӥсь; 1969-тӥ арысен СССР-ысь Крезьгурчиослэн огазеяськонзылэн ёзчиез[3].
Улон сюресэз
Вордӥськиз 1929-тӥ арын 18-тӥ августэ Дэбес ёросысь Ягвуко гуртын[4]. Туж вазь анай-атайтэк кылиз. Крезьгурлы быгатонлыкъёсыз пичи дырысеныз ик шӧдӥськизы: ас понназ бабалайкаен, гитараен но баянэн шудыны дышиз, гурт шулдыръяськонъёсын шудылӥз но кырӟалляз[5]. Йылпумъяз Мускоысь П. И. Чайковский нимо консерваториез, кырӟанъя Г. И. Тицлэсь классэ[2] . Собере дышетсконзэ азьлантӥз Кузонысь консерваториын (быгатонлыкъёссэ волятӥз А. С. Леманлэн но Н. Г. Жигановлэн композициоссыя), сое 1970-тӥ арын йылпумъяз. 1957-тӥ арысен 1965-тӥ арозь крезьгуръя Удмурт театрын валтӥсь актёр луыса тыршиз. 1965-тӥ — 1967-тӥ аръёсы Удмурт телевиденилэн но радиолэн хораз кырӟаз. 1970-тӥ арысен 1985-тӥ арозь Ижысь крезьгуръя училищеысь студентъёсты дышетӥз, 1971-тӥ арысен 1976-тӥ арозь Ижысь крезьгуръя училищеен кивалтӥз.
1973-тӥ арысен 1988-тӥ арозь — УАССР-ысь Крезьгурчиослэн огазеяськонзылэн правлениезлэн тӧроез вал. 1985-тӥ арысен 1988-тӥ арозь — УАССР-ысь Крезьгуро театрлэн кивалтӥсез[4].
Улонысь кошкиз 2001-тӥ арын 4-тӥ куартолэзе Ижын[4].
Геннадий Михайлович Корепанов-Камский ― Удмуртиысь Крезьгурчиослэсь огазеяськонзэс кылдытӥсьёс пӧлысь одӥгез, та огазеяськонэз пыд вылаз ӝутонын бадӟым уж лэсьтӥз, со ик нырысетӥ тӧроез луиз. Удмурт АССР-лэн Вылӥ Кенешезлэн 6-тӥ но 10-тӥ ӧтчамъёсаз депутатэ бырйиськылӥз[4].
Творчествоез
Г. М. Корепанов-Камский кылдытӥз нырысетӥ оперетта («Любушка») но «Италмас» балет. Нырысетӥ оперетталэн премьераез Удмуртиысь операя но балетъя кун театрлэн сцена вылаз ортчиз. Со сяна, Г. М. Корепанов-Камский уно пӧртэм операос, камерной сочинениос, нылпиослы чаклам гуръёс гожтӥз. Та крезьгурчилэн, ваньмаз сямен, ужъёсаз пыӵамын удмурт фольклор.
Ужъёсыз
- операос
- «Россиянка» (1967-тӥ ар)
- «Заговор» (1987-тӥ ар)
- «Чипчирган» (1963-тӥ ар)операос;
- «Азин» (1978-тӥ ар) — крезьгуро драма
- «Когда поют соловьи» (1962-тӥ ар) — крезьгуро комедия
- симфония оркестрлы чаклам гуръёс но мукет
- «Поэма о матери» (1955-тӥ ар)
- «Вуж Мултан» (1976-тӥ ар)
Данъетъёсыз
- Пусъемын Горд Знамя орденэн, «Калыкъёслэн Эшъяськон орденэнызы» (1986-тӥ ар) но «Эшъяськон орденэн» (1996-тӥ)[4].
- Удмурт АССР-ысь Искусство удысысь дано ужась (1960), Удмурт АССР-ысь Калык артист (1970), РСФСР-ысь Искусство удысысь дано ужась (1980)[4].
- Лауреат Удмурт АССР-ысь Кун премилэн лауреатэз (1971, 1979)[4].
- Удмурт Элькунлэн дано муртэз (1998)[4].
- Дэбес ёрослэн дано муртэз (1999)[4].
- Корепанов-Камскийлэн нимыз Данъян Книгаяз пыртэмын (1980)[4].
Буре ваён
- Удмуртилэн Кивалтэтэз 2001-тӥ арын элькунысь таланто егит крезьгурчиос понна нимысьтыз Корепанов-Камский нимо данъетъёс юнматӥз[5][4].
- Г. М. Корепанов-Камскийлэн нимыз сётэмын Дебэсысь Искусствоосъя школалы[5][4].
- 2011-тӥ арын 19-тӥ гудырикошконэ Тыловай черкогуртын Корепанов-Камскийлэн Музей—юртэз усьтэмын[6].
- 2020-тӥ арын Удмурт Элькунлэн Кун Кенешез Г. М. Корепанов-Камскийлэсь вордӥськем нуналзэ элькунлэн буре ваён нуналъёсыз пӧлы пыртӥз[7].
Валэктонъёс
- ↑ Удмуртская республика: Энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — С. 420. — 800 с. — 20 000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.
- ↑ 1 2 Корепанов-Камский, Геннадий Михайлович // Театральная энциклопедия / гл. ред. П. А. Марков. — М. : Советская энциклопедия, 1964. — Т. 3. Кетчер — Нежданова. — Стб. 198. — 1086 стб. — 41 300 экз.
- ↑ «Певец прикамских зорь» [недоступная ссылка]
- ↑ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Корепанов-Камский Геннадий Михайлович / Толкач Ю. Л. // Удмуртская Республика : Культура и искусство : Энциклопедия / гл. ред. А. Е. Загребин. — Ижевск : Удмуртский институт истории, языка и литературы УрО РАН, 2012. — С. 244. — 540 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-901304-62-4.
- ↑ 1 2 3 Певец земли удмуртской
- ↑ В Удмуртии открылась музей-усадьба Геннадия Корепанова-Камского Новостной портал Удмуртии (29.08.2011).
- ↑ В Удмуртии законодательно установили 14 праздников и 19 памятных дат Эскеремын 2020-11-24 арын
- 18-тӥ гудырикошконэ вордӥськемъёс
- 1929-тӥ арын вордӥськемъёс
- 4-тӥ куартолэзе кулэмъёс
- 2001-тӥ арын кулэмъёс
- Тодмо муртъёс алфавитъя
- Ижевскын кулэмъёс
- Эшъяськон орденлэн кавалеръёсыз (Россия)
- Ужысь Горд Знамя нимо орденлэн кавалеръёсыз
- Калыкъёслэн тупаса улэмзылы сӥзем орденлэн кавалеръёсыз
- Крезьгурчиос алфавитъя
- Удмуртиысь культура но устолык
- Удмуртиысь дано адямиос
- Муско консерваториын дышетскемъёс
- Кузон консерваториын дышетскемъёс
- Россиысь крезьгурчиос
- Удмурт АССР-ысь Калык артистъёс
- Удмурт АССР-ысь Искусство удысысь дано ужасьёс
- Удмуртиысь крезьгурчиос
- Удмурт Элькунысь Кун премилэн лауреатъёсыз