4-тӥ гудырикошкон — Григориан дырпусъя — арлэн 216-тӥ нуналыз (касьян аре — 217-тӥез). Ар пумозь 149 нунал кылемын.
☀️ Ижкарын Шунды 4 час 26 минутэ ӝужа, пуксе 20 час 28 минутэ. Югыт нуналлэн кыстӥськемез 🕒 16 час 2 минут.
🌖 Синӥсь Толэзь (будэмез 20.37 нунал).
Нунал тодметъёс
- Мария Емыш бичась (ӟуч: Мария Ягодница) яке Мария Магдалиналэн нуналыз. Та уй усем лысву будосъёслы кышкытлык кылдытэ ке но, нылкышноосты, ымныр кузы чылкыт вольыт мед луоз шуыса, лысвуэн пыласькыны косо.
- Туннэ гудыръяз ке ― ю-нянь удалтоз.
- Зоро нуналэ ужаны уг яра ― гудыри шуккоз.
Нимнуналзэс пусъё
- Мapия, Фoка, Миxaил, Aлeкceй.
Куинь эксэйёслэн ожмаськонзы
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
- Железнодорожниклэн нуналыз.
Йӧскалык праздникъёс
- США
США — Ярдур охраналэн нуналыз.
- Австралия
Австралия — Нылпиосты утён нунал.
Тумошо праздникъёс
- Шампанскойлэн кылдон нуналыз.
- Ӟечыретын лэйкан нунал.
- Дымчатой леопардлэн калыккуспо нуналыз.
Луэм учыръёс
Удмуртиын
Россиын но дуннеын
- 1326 — Мускоын инъямын нырысетӥез излэсь ӝутэм храм — церковь Успения Пресвятой Богородицы. Берло со интые Успенской собор ӝутэмын.
- 1578 — Африкаын Эль-Ксар-эль-Кебир дорын ожмаськон [ӟуч] (удм. ортчиз. Историын Куинь монархъёслэн жугиськонзы шуыса тодмо луэ. Ож дыръя куиньзы ик бырыны шедизы.
- 1662 — Москваын Медной бунт [ӟуч] (удм. ортчиз.
- 1774 — турокъёсын ожын Алушта дорын Шумы гурт вӧзын 29 аресъем полковник Михаил Кутузов секыт сӧсырмыны шедиз.
- 1790 — США-ысь Конгресс Revenue Marine Service служба кылдытон сярысь Пуктэт кутӥз, бӧрысьгес Ярдур охраналы пӧрмиз.
- 1791 — Систовын гожтэм тупанкыл австри-турок ожъёсты йылпумъяз.
- 1812 — Смоленск дорын валчеяськизы Барклай-де-Толлилэн но Багратионлэн 1-тӥ но 2-тӥ ӟуч армиоссы.
- 1836 — Мускоысь Кремле пуктэмын Царь-колокол.
- 1902 — Темза шур ултӥ Гринвич туннель [ӟуч] (удм. усьтэмын.
- 1912 — Ла-Манш вамен нырысетӥ пассажиръёс лобизы (пассажиръёс кык кузя гинэ вал).
- 1984 — Верхняя Вольта африкан кун Буркина-Фасо шуыса нимаськыны кутскиз.
- 2002 — Афганистанлэн азьвыл эксэез Захир-шах аслаз эксэй юртаз берытскиз, кудысьтыз 29 ар талэсь азьвыл кошконо луиз вал.
Вордӥськизы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1895 — Софья Гиацинтова (кул. 1982), театрын но киноын шудӥсь актриса, режиссёр, педагог, СССР-ысь калык артистка.
- 1901 — Луи Армстронг, тодмо американ джаз крезьгурчи.
- 1928 — Флора Кадар, театрын но киноын шудӥсь венгер актриса.
- 1929 — Ясир Арафат, Палестинаез мозмытонъя организацилэн исполкомезлэн тӧроез.
- 1946 — Рамазан Абдулатипов, Россиысь политик, Дагестан Элькунлэн тӧроез.
- 1961 — Барак Обама, США-лэн 44-тӥ президентэз.
- 1970 — Глеб Самойлов, рок-крезьгурчи, Россиысь «Агата Кристи» рок-группае пыриськись.
Кулӥзы
Удмуртиысь тодмо муртъёс
Россиысь но дуннеысь тодмо муртъёс
- 1306 — Вацлав III, Венгрилэн королез (1301—1305), Польшалэн но Чехилэн корользы (1305—1306).
- 1875 — Ганс Христиан Андерсен, Даниысь гожъяськись, кылбурчи но выжыкылчи.
- 1900 — Исаак Левитан, Россиысь суредась.
- 1941 — Михай Бабич, венгер кылбурчи.
- 1983 — Юрий Левитан, Всесоюзной радиоысь диктор, СССР-ысь калык артист.