Титов, Григорий Иванович
| Григорий Иванович Титов | |
|---|---|
| |
| Валтӥсь тодэтъёс | |
| Вордскем дырыз | 1‑тӥ (14-тӥ) толшоре 1907 |
| Вордскем интыез | |
| Кулэм дырыз | 4-тӥ гудырикошконэ 1981 (74 года) |
| Кулэмын | |
| Кун | |
| Ужудысэз | Операя кырӟась, актёр |
| Жанръёс | Опера |
| Данъетъёсыз |
|
Григо́рий Ива́нович Тито́в (1‑тӥ (14-тӥ) толшоре 1907, Ватка губерния — 4-тӥ гудырикошконэ 1981, Иж) — операя росси но совето кырӟась, актёр, Удмурт АССР-ысь калык артист, РСФСР-ысь дано артист.
Улон сюресэз
Вордӥськиз 1907-тӥ арын 1-тӥ (14-тӥ) толшоре туала Шаркан ёросысь Титово гуртын.
1922-тӥ арын Ижысь педагогикая техникуме пыриз. Дышетскон вакытаз Е. В. Молоткова кивалтэм улсын студентъёслэн хоразы кырӟалляз. 1926-тӥ—1931-тӥ аръёсы Шаркан ёросысь Пороз гуртысь школаын дышетӥз, концертъёсын калык кырӟанъёсты быдэстылӥз. 1933-тӥ арын Удмурт радиоысь хорысь солист луиз. 1936-тӥ—1938-тӥ аръёсы Кырӟанъя но эктонъя удмурт ансамбльын но Ижкарысь Техникая юртысь операя ансамбльын кырӟалляз[1]. «Евгений Онегин» операын Греминлэсь партизэ быдэстылӥз, «Эксэй кен» («ӟуч: Царская невеста») операын — Грязнойлэсь[2].
1938-тӥ—1941-тӥ аръёсы Мускоысь консерватория бордысь крезьгуръя училищеын дышетскиз. 1941-тӥ—1944-тӥ аръёсы консерваториысь дышетӥсьёслэн бригадаенызы ӵош Быдӟым Атыкай ож фронтъёсын кырӟалляз. 1947-тӥ арын Мускоысь консерваториез вокал классъя йылпумъяз, дышетӥсез Н. П. Сперанский вал. Дышетскон вакытаз консерватория бордын ужась операя студиысь спектакльёсы пыриськылӥз. Консерваториез йылпумъямез бере кунысь операя театръёсын стажировка ортчиз[1][2].
1947-тӥ арын Удмуртие берытскиз. 1947-тӥ—1951-тӥ аръёсы Ижысь крезьгуръя училищеысь вокал ёзэтын дышетӥз, Удмурт драмая театрлэн сцена вылаз кырӟалляз. 1948-тӥ арын удмурт лулчеберетлэн историяз нырысьсэ «Иван Сусанин» операысь сикысь сценаез удмурт кылын быдэстӥз, юрттӥзы солы Удмурт радиоысь хор но Н. М. Греховодовен кивалтоно оркестр. 1951-тӥ арысен Удмурт филармониысь солист луиз, кунэтӥ концертъёсы потаз[3].
Григорий Титов «Камит Усманов» (1948), «Аннок» (1958) крезьгуро спектакльёсын, Г. А. Корепановлэн «Наталь» (1961) операяз валтӥсь партиосты быдэсъяз. Концертъёсын Фарлафлэсь («Руслан но Людмила»), Лепореллолэсь («Дон Жуан») ариосты гурлаз. Озьы ик «Пызь изӥсь» («ӟуч: Мельник»), «Пересь капрал» («ӟуч: Старый капрал»), «Уй чаклан» («ӟуч: Ночной смотр») романсъёсты быдэсъяз. М. И. Галасееваен ӵош дуэтэн кырӟалляз. 1970-тӥ арын оштолэзе Мускоын ортчем Удмуртиысь литературалы но искусстволы сӥзем нуналъёсын сцена вылэ поталляз[3].
Г. И. Титов небыт тембрен кужмо куараеныз, чылкыт чузъяськеменыз висъяськылӥз. Сое «удмурт Шаляпин» нималлязы[4].
1981-тӥ арын 4-тӥ гудырикошконэ Ижкарын улонысь кошкиз[3].
Данъетъёсыз но дано нимъёсыз
- Удмурт АССР-ысь дано артист (1945);
- Удмурт АССР-ысь калык артист;
- РСФСР-ысь дано артист (1951)[1];
- Совето Союзысь вокалистъёс пӧлын радъям конкурсысь дипломант (1956);
- Ижкар Кенешысь депутат (1947)[2].
Валэктонъёс
- ↑ 1 2 3 Театральная энциклопедия. Т. 5 / гл. ред. П. А. Марков. — М.: Советская энциклопедия, 1967. — С. 205—206. — 1136 с. — 38 000 экз.
- ↑ 1 2 3 Ими гордится удмуртская земля / Т. Н. Голубкова, Л. И. Фролова, Л. Г. Кондратьева, Н. М. Павлова. — Ижевск: РИО Госкомиздата УАССР, 1980. — С. 26—27. — 49 с. — 1000 экз.
- ↑ 1 2 3 Удмуртская Республика : Культура и искусство : Энциклопедия / гл. ред. А. Е. Загребин. — Ижевск: Удмуртский институт истории, языка и литературы УрО РАН, 2012. — С. 445. — 540 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-901304-62-4.
- ↑ Григорий Титов [ӟуч] kino-teatr.ru. Эскеремын 27-10-2025 арын
