27-тӥ толсуре
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2025-тӥ ар |
27-тӥ толсуре — Григориан дырпусъя — арлэн 361-тӥ нуналыз (касьян аре — 362-тӥез). Ар пумозь 4 нунал кылемын.
Нунал тодметъёс
- Филимонлэн нуналыз. Пересьёслэн чакламзыя, туннэ тужгес пеймытэз но шурдытэз нунал. Та нуналэ дэмлало ӵемгес киосты миськыны но ымнырез пылатыны, озьы ик корка котырын утялскыны. Та уе вӧтам вотъёс возьмато адямилэсь ватэм быгатонлыкъёссэ.
- Та нуналэ куазь кезьыт ке — гужем пӧсь луоз.
- Туннэ лымыяз-тӧласькиз ке — ар емышо луоз.
Нимнуналзэс пусъё[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- Фирс, Леонид, Геннадий, Илларион, Николай.
Праздникъёс но буре ваён нуналъёс
Йӧскалык праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
Тумошо праздникъёс[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- (ӟуч )
Луэм учыръёс
Удмуртиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1967 — Ижкарын «Бурьян» фильмез возьматонэн «Россия» нимо широкоформатной кинотеатр усьтӥськиз.
- 1967 — УАССР-ысь Вылӥ Кенешлэн президиумез Эгра черкогуртэз но Игра станциез огазеяса, одӥг улон инты кариз.
- 1984 — Ижкарлы Устинов ним сётэмын.
- 1986 — Удмурт АССР-ысь Нылкышноослэн кенешсы кылдытэмын, 1990-тӥ арысен — Удмурт Элькунысь Нылкышноослэн союззы нимаське.
Россиын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1932 — СССР-ын огъя паспортной система кутэмын, кылдытэмын паспортно-визовой служба.
- 1991 — Всесоюзной ГТРК-ез РГТРК «Останкино» нимамын.
- 2007 — Серебряной Борын Москваын "Живописный мост" усьтэмын.
- 2010 — «Карусель» нылпи телеканал ужаны кутскиз.
Дуннеын[Тупатыны | вики-текстэз тупатыны]
- 1513 — Бургосысь катъёслы луыса, нырысьсэ радъямын вал испанецъёслэн но индеецъёслэн кусыпъёссы.
- 1703 — Англи но Португали куспын Метуэн огкыл юнматэмын.
- 1831 — Чарльз Дарвин «Бигль» корабльын путешествие потӥз, ӵапак та мынон-ветлонын ик солэн эволюци теориез вордӥськоз.
- 1903 — Августа Грегорилэн но Уильям Йейтслэн пьесазылэн премьераеныз Дублинын Abbey Theatre усьтӥськиз.
- 1923 — егит коммунист Намба Дайсукэ Япониысь Хирохито принц-регентэз виыны дауртӥз.
- 1945 — Дунневыл банк но Валютая Калыккуспо фонд кылдытэмын.
- 1960 — The Beatles группа Англиын нырысьсэ калык азе потӥз.
- 1979 — Афган ож: Амин дворецэз совето спецназлэн котретэныз штурмовать карон.
Вордскизы
- 1945 — Юрий Яковлев, Ижысь художник-монументалист, скульптор.
- 1571 — Иоганн Кеплер, немец математик но астроном.
- 1654 — Якоб Бернулли, Швейцариысь математик.
- 1761 — Михаил Барклай-де-Толли, Россиысь полководец.
- 1822 — Луи Пастер, Франциысь химик но биолог.
- 1832 — Павел Третьяков, ӟуч ужбергатӥсь но меценат.
- 1895 — Илля Вась (зэмос нимыз Василий Ильич Лыткин), коми поэт, лингвист, финно-угровед, кылысь кылэ берыктӥсь, филология наукаосъя доктор.
- 1901 — Марлен Дитрих, Германиысь но Америкаысь актриса но кырӟась.
- 1934 — Георгий Репин, Россиысь живописец, Удмурт кун университетлэн дышетӥсез.
- 1939 — Эммануил Виторган, Россиысь актёр.
- 1948 — Жерар Депардьё, Франциысь актёр.
- 1955 — Михаил Барщевский, Россиысь адвокат, мерлыко ужась.
- 1963 — Гаспар Ноэ, Франциысь кинорежиссёр но сценарист.
- 1971 — Сергей Бодров, Россиысь актёр, режиссёр, сценарист.
Кулӥзы
- 1932 — Арвид Ярнефельт, финн гожъясьчи.
- 1993 — Мелитон Кантария, совето младшой сержант, М. А. Егоров сержантэн ӵош Вормон Знамяез Рейхстаг липет вылэ ӝутӥз.
- 2007 — Беназир Бхутто, Пакистанысь премьер-министр.