Кам кузя круизъёс

Википедиысь материал
шур кузя радъям круиз
Кам кузя круизъёс
Круизы по Каме.jpg
Путешествилэн аспӧртэмлыкез культурно-познавательной туризм
Видэз экскурсионной тур
Мынон-ветлон амал теплоход

Кам кузя круизъёс (ӟуч: Круизы по Каме) — Кам кузя уясь теплоходъёсын радъям экскурсионной маршрутъёс. Чеберлыко интыосын тодматскон вылысь, шур дуре интыяськем куд-ог каръёсы дугдылонъёс чакламын. Кам кузя чаклам круизъёс 2 нуналысен 16 уйёзь кыстӥсько. Кам кузя мынон-ветлон куартолэзьлэн кутсконаз усьтӥське но коньывуонлэн шорозяз кыстӥське[1].

Круиз сярысь

Кам шур — Волгалэн тужгес бадӟымез вайшурез, Уралэз Россилэн шор люкетэныз но Каспий зарезен герӟась тужгес кулэлыкоез ву сюрес. Шурлэн кузьдалаез 1805 иськем, солэн ӝыныез Пермь улосэтӥ ортче. Кам дурын промышленной центръёс но историен герӟаськем каръёс интыяськемын: Елабуга, Чайковский, Соликамск, Набережные Челны, Нижнекамск. отчы пӧртэм маршрутъёсъя экскурсиос радъямын[2].

Кам кузя круизэ Пермь, Сарапул, Самара, Санкт-Петербург, Москва, Ростова-на-Дону, Нижний Новгород, Казань каръёсысен потыны луэ .

Кам шур

Кам кузя круизъёсты радъяло Россиысь тужгес бадӟымъёсыз шур круизъёсын вырись операторъёс: «Мостурфлот», «Инфофлот», «Водоход», «ГАМА» но «Русич». Та удысъя экскурсиос ортчытъясько эконом-класс, комфорт-класс, премиум-класс но пансионат луись теплоходъёсын.

Кам кузя радъям круизъёс 2 нуналысен 16 уйёзь кыстӥськыны быгато[3].

Пермьысен мынон-ветлон 1-тӥ куартолэзе кутске, но куазь та вакыт салкым луэмен, круизлэсь ӟечлыксэ шӧдыны шуггес. Кам кузя ветлон тужгес шулдыр луэ гужем вакытэ. Инвожо толэзе Пермьын тӧдьы уйёс луыло, ӵапак со вакытэ карын Дягилев нимо фестиваль  [ӟуч] ортче но. Мынон-ветлонэз коньывуонлэн шорысеныз дугдыто[2].

Кам шур кузя ветлыкузы, туристъёс шур дуре интыяськем портъёсы гинэ ӧвӧл, озьы ик волжской портъёсы пырало, кудъёсыз асьсэлэн синпелетъёсынызы тодмо луо. Сыӵе дугдылонниос Казаньын, Костромаын, Ярославльын, Нижний Новгородын, Уфаын но мукет каръёсын чакламын. Куд-ог маршрутъёсъя Свияжск  [ӟуч] шормуӵе вуылыны луэ, ӵапак отын сылэ Иван Грозныйлэн вакытысьтыз кылем крепость.

Нижний Новгородысь Кам круизлэн Самараын но Толяттиын дугдылонниосыз чакламын: Жигулёвской сур пӧзьтон заводэ но Россиысь тужгес тодмо «АвтоВАЗ»-лэн музеяз.

Кам шур Кам, Воткинск но Нижнекамск гидроэлектростанциос пыр ортче. Камысь ГЭС-эз пуктон понна кӧня ке каръёсты но гуртъёсты ву улэ выйтоно луиз, соин валче Урал Атлантида сярысь мадёсъёс кылдӥзы. Ачиз тымет интыысь калык пӧлын Кам зарезь  [ӟуч] нимын тодмо луиз[4].

«А. И. Герцен» нимо теплоход , Куйбышевской водохранилище, Тетюши

Маршрутъёс но дугдылон интыос

Шутэтскон нуналъёсы чаклам маршрутъёс:

Кыстӥськемзыя шоро-куспо луись маршрутъёс:

  • Пермь — Казань — Свияжск — Тетюши — Болгар — Нижнекамск — Сарапул — Чайковский — Пермь (7 нунал)
  • Пермь — Чайковский — Казань — Самара — Волгоград — Астрахань (7 нунал)
  • Пермь — Чайковский — Казань — Козьмодемьянск — Макарьево — Нижний Новгород (5 нунал)

Кема кыстӥськись маршрутъёс:

  • Самара — Тольятти — Болгар — Казань — Елабуга — Сарапул (Ижевск, этно) — Пермь (Кудымкар) — Нижнекамск — Казань — Самара (9 нунал)
  • Санкт-Петербург — Валаам — Пермь — Екатеринбург (12 нунал)
  • Москва — Пермь — Москва (16 нунал)
  • Ростов-на-Дону — Романовская — Волгоград — Саратов — Самара — Болгары — Елабуга — Чайковский — Пермь — Сарапул — Чистополь — Казань — Нижний Новгород — Городец — Ярославль — Углич — Москва (16 нунал)

Теплоходъёс

  • Максим Литвинов
  • Александр Пушкин
  • Русь
  • Н. А. Некрасов
  • Александр Фадеев
  • Василий Чапаев
  • Козьма Минин[5].

Валэктонъёс